Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Як роса в жнива, як злива влітку, — так і нерозумному не є властива честь.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
Як літають птахи та горобці, так на нікого не спаде бездумне прокляття.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
Як батіг для коня чи шило для осла, так і кийок для беззаконного народу.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
Не відповідай нерозумному на його безглуздя, аби ти не став подібним до нього.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Але давай відповідь нерозумному за його ж безглуздям, щоб він сам собі не здавався мудрим.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
Через власні ноги питиме зневагу той, хто передає звістку через нерозумного посланця.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
Ноги нерозумного позбав рухливості, — позбав притчі його вуста!
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
Хто прив’язує камінь до пращі, є таким самим, як і той, хто віддає славу нерозумному.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
У руці п’яниці проростає терня, а рабство — в руці нерозумних.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
Кожне тіло нерозумного попадає в безліч бур, адже їхній запал подавлений.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
Як пес, коли повертається до своєї блювотини, стає гидким, так само і безумний, який через власне зло повертається до свого гріха.
11a Є сором’язливість, яка призводить до гріха, а є сором’язливість, яка є ознакою величі й люб’язності.
11a Є сором’язливість, яка призводить до гріха, а є сором’язливість, яка є ознакою величі й люб’язності.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
Я бачив людину, яка вважала себе мудрою. Проте нерозумний має більше надії за неї!
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
Посланий у дорогу ледар каже: На дорозі лев!
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
Як двері повертаються на завісах, так і лінивий на своєму ліжку.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
Ледар, сховавши руку за свою пазуху, не зможе піднести її до рота.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
Лінивий вважає себе мудрішим за того, хто справно відносить вістку.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Як хапати злого пса за хвіст, так само і встрявати в чужу суперечку.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
Як ті, хто потребує лікування, розкидають на людей слова, і перший, хто його зустрічає словом, спіткнеться, —
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
такими є всі, хто розставляє пастки на своїх друзів. А коли їх зловлять, вони кажуть: Та я ж зробив це жартома!
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
При великій кількості дров вогонь збільшується, а де немає того, хто сіє незгоду, сварка затухає.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
Решітка для жару, дрова для вогню, а людина-наклепник — для підбурення до колотнечі.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
Слова шахраїв — улесливі, — вони пробиваються в потаємні покої нутра.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
Срібло, що дається, аби обманути, слід вважати за розбиту посудину, — облесливі уста приховують засмучене серце.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
Ворог своїми устами погоджується зі сльозами на все, а в серці кує зраду.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
Коли ворог просить щось у тебе гучним голосом, не вір йому, бо в його душі — сім лукавств.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
Хто приховує свою ворожість, той чинить обман, а розсудлива людина зізнається у своїх гріхах на зібраннях.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
Хто копає яму для ближнього, упаде в неї сам; хто котить камінь — на себе котить.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.