Переклад Турконяка

Синодальный перевод

Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що принесе той, який надходить.

1

Не хвались завтрашним днём, потому что не знаешь, что родит тот день.

2

Нехай хвалить тебе ближній, а не твої уста, — хтось інший, а не власні губи.

2

Пусть хвалит тебя другой, а не уста твои, — чужой, а не язык твой.

3

Камінь важкий, і пісок важко носити, та гнів нерозумного тяжчий від них обох.

3

Тяжёл камень, весок и песок; но гнев глупца тяжелее их обоих.

4

Гнів нещадний, лютість їдка, але проти ревнощів ніхто не встоїть!

4

Жесток гнев, неукротима ярость; но кто устоит против ревности?

5

Кращі відкриті докори, ніж прихована любов.

5

Лучше открытое обличение, нежели скрытая любовь.

6

Більше довіри варті рани, завдані другом, ніж умисні поцілунки ворога.

6

Искренни укоризны от любящего, и лживы поцелуи ненавидящего.

7

Сита душа нехтує стільниковим медом, а для голодної душі й гірке здається солодким.

7

Сытая душа попирает и сот, а голодной душе всё горькое сладко.

8

Наче пташка, яка вилетіла з власного гнізда, так і людина, — вона віддає себе в рабство, якщо перебуває далеко від рідної місцевості.

8

Как птица, покинувшая гнездо своё, так человек, покинувший место своё.

9

Миром, вином і пахощами втішається серце, а душа розривається від нещастя.

9

Масть и курение радуют сердце; так сладок всякому друг сердечным советом своим.

10

Не залишай друга свого чи друга батькового, а до хати брата твого не ввійди невчасно. Краще близький друг, ніж брат, який далеко проживає.

10

Не покидай друга твоего и друга отца твоего, и в дом брата твоего не ходи в день несчастья твоего: лучше сосед вблизи, нежели брат вдали.

11

Сину, будь мудрий, щоб раділо серце моє; відкинь від себе зневажливі слова.

11

Будь мудр, сын мой, и радуй сердце моё; и я буду иметь, что отвечать злословящему меня.

12

Кмітливий ховається від зла, яке насувається, а немудрі, коли воно надходить, несуть втрату.

12

Благоразумный видит беду и укрывается; а неопытные идут вперёд и наказываются.

13

Забери його плащ, бо несамовитий, який нищить чуже, вже пройшов.

13

Возьми у него платье его, потому что он поручился за чужого, и за стороннего возьми от него залог.

14

Коли хтось із самого ранку гучним голосом вихваляє свого друга, можуть подумати, що він нічим не відрізняється від того, хто проклинає.

14

Кто громко хвалит друга своего с раннего утра, того сочтут за злословящего.

15

Постійне капання в непогожий день виганяє людину з її хати; так само проганяє з власного дому і сварлива жінка.

15

Непрестанная капель в дождливый день и сварливая жена — равны:

16

Північний вітер пронизливий, та назву він має привітну.

16

кто хочет скрыть её, тот хочет скрыть ветер и масть в правой руке своей, дающую знать о себе.

17

Залізо вигострюють залізом, а людина обточує вигляд друга.

17

Железо железо острит, и человек изощряет взгляд друга своего.

18

Хто садить смоківницю, їстиме її плоди; хто дбає про свого пана, той буде в пошані.

18

Кто стережёт смоковницу, тот будет есть плоды её; и кто бережёт господина своего, тот будет в чести.

19

Як обличчя не подібне на обличчя, так само й серця людей.

19

Как в воде лицо — к лицу, так сердце человека — к человеку.

20

Ад і знищення — ненаситні; так само ненаситні очі людей.
20a Огида перед Господом — очі тих, які дивляться звисока, котрі невиховані й мають нестримний язик.

20

Преисподняя и Аваддон — ненасытимы; так ненасытимы и глаза человеческие.

21

Плавлення — засіб для перевірки срібла і золота, а людина випробовується устами тих, хто її хвалить.
21a Серце беззаконного шукає зла, серце праведного шукає знання.

21

Что плавильня — для серебра, горнило — для золота, то для человека уста, которые хвалят его.

22

Якщо нерозумного ти піддаватимеш ганебному покаранню на зборах, то глупоти від нього не забереш.

22

Толки глупого в ступе пестом вместе с зерном, не отделится от него глупость его.

23

Досконало знатимеш тварини твого стада, — твоє серце буде з твоїми отарами.

23

Хорошо наблюдай за скотом твоим, имей попечение о стадах;

24

Адже не вічні влада і сила людини, — їх не передають з роду в рід.