Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Безбожний утікає, хоча ніхто його не переслідує, а праведний — упевнений, наче лев.
Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
Через гріхи безбожних повстають суперечки, та обачна людина їх гасить.
Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
Нахабний безбожник оббирає бідних, наче нищівна велика злива.
Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
Подібно до тих, хто залишив закон, вихваляють безбожність, так і ті, хто любить закон, захищають себе надійним муром.
Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
Лихі люди уяви не мають про справедливий суд, а ті, хто шукає Господа, усе розуміють.
Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Краще бідний, який живе по правді, ніж нечесний багатий.
Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
Розумний син дотримується закону, а хто вдався до гультяйства, не шанує батька.
Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
Хто помножує своє багатство лихвою і поборами, той збирає його для того, хто співчуває бідним.
Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
Хто відхиляє своє вухо, аби не прислухатися до закону, той робить огидною і свою молитву.
Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
Хто зводить прямодушних на погану дорогу, той сам упаде в погибель. Беззаконні пройдуть повз добро, — до нього вони не ввійдуть.
Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
Багатий чоловік вважає себе мудрим, та розумний бідняк осудить його.
Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
За допомогою праведних звеличується слава, а в місцях, де верховодять безбожні, гинуть люди.
Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
Хто приховує своє безчестя, не матиме успіху, а того, хто не приховує докорів, любитимуть.
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
Блаженна людина, яка в побожності має благоговіння перед усіма, а хто запеклий серцем, той попаде в біду.
Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
Голодний лев і охоплений спрагою вовк — таким є той, хто, будучи убогим, панує над бідним народом.
Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
Цар з мізерними прибутками — великий кривдник, а той, хто ненавидить неправедність, проживе довгий вік.
Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
Хто став заручником людини, яку звинувачують у вбивстві, буде втікачем і не відчуватиме впевненості.
17a Повчай сина — і він тебе любитиме, він прикрасить твою душу. Не слухайся беззаконного народу.
17a Повчай сина — і він тебе любитиме, він прикрасить твою душу. Не слухайся беззаконного народу.
Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
Хто праведно ходить, того підтримують, а хто ходить кривими дорогами, той заплутається.
Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
Хто обробляє свою землю, той насититься хлібом, а хто поривається до неробства — насититься убогістю.
Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
Гідна довіри людина матиме велике благословення, а лихий не омине кари.
Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
Не добрий той, хто не соромиться перед праведним. Хто такий, той продасть людину за скибку хліба.
Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
Заздрісна людина спішить розбагатіти, і не знає вона, що над нею пануватиме милосердний.
Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
Хто осуджує дороги людини, здобуде більше прихильності, ніж той, хто підлещується язиком.
Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
Хто відкидає батька чи матір і думає, що не грішить, той є спільником безбожної людини.
Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
Ненаситна людина судить недбало, а хто покладає надію на Господа, буде виявляти турботу.
Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
Хто покладає надію на своє зухвале серце, — той нерозумний, а хто ходить у мудрості, — той врятується.
Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
Хто дає убогим, не зазнає злиднів. А хто відвертає від них своє око, буде у великій нужді.
Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.