Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Сину, май страх до моїх слів, прийми їх і покайся. Так говорить муж тим, хто вірить у Бога, і я роблю зупинку…
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Адже я — найбільш нерозумний з усіх людей, і людської мудрості в мене немає.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Бог навчив мене мудрості, і я осягнув знання святих.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Хто піднявся на небо і зійшов? Хто зібрав вітри за пазуху? Хто загорнув воду в плащ? Хто заволодів усіма кінцями землі? Яке його ім’я або яке ім’я його синів, — хіба ти знаєш?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
Усі Божі слова випробувані вогнем; Він охороняє тих, хто Його має в пошані.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Не додавай до Його слів нічого, аби Він тобі не докорив, і ти не став неправдомовним.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
Двох речей прошу я в Тебе, — не позбав мене милості, перш, ніж я помру;
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
безглузде і оманливе слово віддали від мене, не дай мені ні багатства, ні злиднів, а пошли те, що мені потрібне і необхідне,
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
щоб я в достатку не став неправдомовцем і не сказав: Хто мене бачить? Або, щоби, збіднівши, не став злодієм і не клявся Божим Ім’ям.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“ і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
Не видавай раба в руки його пана, щоб він часом тебе не прокляв, і ти не пропав.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Поганий нащадок проклинає батька і не благословляє матері.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Поганий нащадок видає себе за праведного, але своєї дороги він не зберіг у чистоті.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
Поганий нащадок має гордий погляд і високо підняті брови.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Поганий нащадок має зуби — як мечі, а ікла — як сікачі, щоб кусати й пожирати принижених на землі та їхніх вбогих з-поміж людей.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
У п’явки були три дуже їй любі [1] дочки, і ці три не задовольнили її; не наситилась і четверта, щоб сказати: Досить!
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“ Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
Ад, любов жінки, Тартар [2] , не просякнута водою земля, вода та вогонь не скажуть: Досить!
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“ огонь!
Око, яке глузує з батька і не шанує материнської старості, — нехай його виклюють ворони з долини, хай з’їдять його пташенята орлів!
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
Трьох речей не спроможний я збагнути, і четвертої мені не зрозуміти:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
слід орла, який ширяє, шляхи змія на скелі, стежку корабля, що пливе посеред моря, і шляхи чоловіка в молодості.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!..
Така ж дорога і жінки, яка чинить перелюб: коли вчинить, вмившись, вона каже, що не вчинила нічого такого, чого не слід.
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Від трьох речей здригається земля, і четвертої не може знести:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
коли раб стає царем, коли нерозумний наїдається досхочу хліба,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
коли рабиня виганяє свою господиню, коли лиха жінка попадеться порядному чоловікові.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!..
А ось чотири дуже малі істоти на землі, та вони — мудріші мудрих:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
мурашки, в яких немає сили, та вони влітку готують собі запаси їжі;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
гірські кролики — плем’я не сильне, та роблять свої нори в скелях;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
сарана — царя не має, та в похід вирушає впорядковано, за одним наказом;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
і ящірка, яка чіпляється лапками, яку легко зловити, та вона живе в царських палатах.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
Ось є троє, котрі мають легку ходу, і четвертий, який гарно ступає:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
молодий лев, найсильніший з тварин, він вбік не звертає і не поступається жодному звірові;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
півень, який поважно ходить серед курей; козел, котрий верховодить у стаді, та цар, який публічно звертається до народу.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
Якщо віддаси себе веселості й піднімеш свою руку на бійку, то будеш засоромлений.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!