Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Ось мої слова, сказані від Бога, — висловлювання царя, яких його навчила його мати.
            Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
            Чого, дитино, будеш дотримуватися, — хіба не слів Божих? Первородний сину, говорю до тебе! О, сину мого лона! О, дитино моїх молитов!
            Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?*
            Не роздавай свого багатства жінкам, — ні розуму свого, ні життя свого, аби пізніше не каятися.
            Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
            Роби все з порадою, — і вино пий з порадою. Владні люди схильні до гарячковості, тому хай не п’ють вина.
            Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
            Щоб, напившись, не забули мудрості й не втратили здатності правильно судити немічних.
            Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
            Дайте п’янке тим, які в горі, і вино тим, хто страждає,
            Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
            аби забули вони про злидні й більше не пам’ятали страждань.
            Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
            Відкрий свої уста для Божого слова і суди всіх справедливо.
            Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
            Відкрий свої уста і суди справедливо, — суди убогого та немічного.
            Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
            Хто знайде метку жінку, — вона цінніша за коштовне каміння!
            Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
            Їй повністю довіряє серце її чоловіка, — вона багатої здобичі не потребує.
            Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
            Адже вона все своє життя трудиться для добра чоловіка.
            Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
            Вона пряде вовну та льон — робить корисні речі своїми руками.
            Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
            Вона — наче корабель, який, далеко подорожуючи, привозить те, що потрібне для життя.
            Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
            Устає вдосвіта, дає домашнім снідати і роботу служницям.
            Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
            Оглянувши поле, купує його та плодами своїх рук засаджує придбане.
            Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
            Туго підперезавши свій стан, прикладає свої руки до праці.
            Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
            Вона відчула, що працювати — це благо, і всю ніч у неї не гасне світильник.
            Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
            Вона руками своїми береться за корисну справу, — своїми руками впевнено тримає веретено.
            Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
            Свої долоні вона відкриває для убогого, — простягає прожиток нужденному.
            Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
            Її чоловік, коли де-небудь забариться, не хвилюється про те, як там удома, бо всі, хто при ній, одягнені.
            Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
            Вона пошила подвійний одяг для свого чоловіка, а для себе — плаття з вісону і багряниці.
            Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
            Її чоловік стає помітним при брамах, коли засідає на зборах разом зі старійшинами, мешканцями краю.
            Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
            Вона виробляє тканину і продає пояси ханаанцям.
            Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
            Обережно і виважено відкриває вона свої уста, — вона навела порядок зі своїм язиком.
            Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
            Вона одягнулася в силу та красу і радіє останніми днями.
            Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
            Захищені стежки її домів, і дармового хліба вона не їсть.
            Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
            Уста відкриває мудро та згідно із законом, її милосердя піднесло її дітей, вони стали заможними, а її чоловік так похвалив її:
            Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
            Багато жінок набувають багатство, багато — здійснюють великі справи, але ти пішла далі й перевершила всіх!
            Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
            Догоджання — омана, краса жінки — примарна, а розумна жінка — благословенна. Нехай величає вона страх Господній.
            Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!