Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Сину! Якщо ти поручився за свого друга, то передав свою руку ворогові.

1

Мій сину! Коли за ближнього ти поручився,
коли дав руку твою за чужого,

2

Власні уста — міцна пастка для людини; вона попадає в тенета через губи власних уст.

2

коли зв'язав себе словами уст своїх,
коли піймавсь словами уст власних,

3

Сину, чини те, що я тобі наказую: рятуйся, інакше через свого друга попадеш у руки злих людей; іди, не занепадай, та й друга свого, за якого ти поручився, розворуши!

3

вчини, мій сину, ось що, і звільнишся,
бо ти попався в руки ближньому твоєму:
— іди, смирися, наполягай на твого ближнього;

4

Не давай сну своїм очам, — не дозволяй задрімати своїм повікам,

4

не дай очам твоїм ні сну,
ні дрімоти твоїм повікам.

5

аби спастися, наче сарна з тенет чи пташка із сильця.

5

Звільнись, неначе сарна з рук (мисливця)
і немов та птиця з сильця.

6

Піди до мурашки, ледарю, та, спостерігаючи за її дорогами, переповнись заздрощами й стань мудрішим за неї.

6

Іди, ледащо, до мурашки;
приглянься до її звичаїв, будь розумним.

7

Адже вона і землею не наділена, і наглядача не має, і під володарем не перебуває,

7

Нема в неї ні начальства,
ні назирателя, ані вождя, —

8

але вона влітку готує багато їжі, — у час жнив робить запаси.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.

8

і літом вона хліб собі готує,
у жнива збирає корм свій.

9

Доки, ледарю, будеш лежати? Коли вже прокинешся зі сну?

9

Докіль лежатимеш, лінивче
коли ти встанеш зо сну свого?

10

Трохи поспиш, трохи посидиш, ще трохи подрімаєш, склавши руки на грудях,

10

Не довго будеш спати, не довго й куняти,
не довго будеш, розлігшися, згортати руки,

11

тоді находить на тебе, мов поганий подорожній, убогість, і, мов добрий бігун, — нужда.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.

11

і злидні, наче волоцюга, прийдуть на тебе;
і недостача, мов муж збройний.

12

Нерозумний і злочинний чоловік ходить недобрими дорогами.

12

Людина розбещена, чоловік безбожний
— ходить з неправдивими устами,

13

Він підморгує оком, дає знак ногою і підказує знаками на пальцях,

13

мружить очі, совгає ногами,
подає знаки своїми пальцями.

14

а лукавим серцем повсякчас кує зло. Такий влаштовує колотнечу в місті.

14

З лихими думами на серці
він увесь час зло кує, сіє розбрат.

15

За це раптово прийде його погибель, смерть і безповоротне знищення.

15

Тому на нього нагло надійде погибель,
він вмить буде розбитий, без рятунку.

16

Він радий усьому, що Господь ненавидить, тож і загине через нечестивість своєї душі.

16

Є шість речей, що Господеві огидні, ба й сім, що для душі його осоружні:

17

Погляд гордого, злий язик, руки, що проливають кров праведного,

17

горді очі, язик брехливий,
руки, що кров безвинну проливають,

18

серце, що затіває злі задуми, ноги, що поспішають чинити зло.

18

серце, що кує лихі задуми,
ноги, що біжать до зла швидко,

19

Фальшивий свідок розпалює неправду і насилає позови на братів!

19

фальшивий свідок, що дихає брехнею,
та той, що між братами сіє чвари.

20

Сину, дотримуйся настанов свого батька і не відкидай порад своєї матері.

20

Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого,
не відкидай навчання матері твоєї.

21

Назавжди прикріпи їх до своєї душі, повісь на свою шию.

21

Прив'яжи собі до серця їх, назавжди,
повісь собі на шию.

22

Коли йтимеш — веди її, і нехай буде вона з тобою! А як спатимеш, нехай тебе береже, щоб і коли встанеш, говорила з тобою.

22

Бо заповідь — то світильник, а навчання — світло;
повчальні докори — дорога життя.

23

Адже заповідь закону — це світильник і світло, а картання і повчання — дорога життя,

23

Коли ходитимеш, вона буде тебе водити,
як ляжеш, буде чатувати над тобою,
а як пробудишся, буде з тобою розмовляти,

24

аби вберегти тебе від одруженої жінки — від підступності язика чужої.

24

щоб зберегти тебе від злої жінки,
та від облесливости язика чужої.

25

Щоб тебе не поборола зваблива краса, щоб ти не був зведений своїми очима, не був захоплений її повіками.

25

Не пожадай у твоїм серці її вроди,
і не давай себе звести її морганням,

26

Адже ціна повії — така, як однієї хлібини, та жінка вловлює дорогоцінні душі чоловіків.

26

бо задля повії можна зубожіти до куска хліба,
тим часом, як замужня на дороге життя полює.

27

Чи набере хто жару за пазуху, а одягу не попалить?

27

Чи ж можна в пазуху вогню набрати
так, щоб одежа не згоріла?

28

Або чи може хто ходити по палючому вугіллі, та не попекти ніг?

28

Або чи можна по жару ходити
так, щоб не опеклися ноги?

29

Так само з тим, хто входить до заміжньої жінки, — жоден з тих, хто торкнеться її, не залишиться невинним.

29

Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає:
хто б її не торкнувся, не буде той безвинним.

30

Не дивно, якщо кого зловлять, коли краде; адже краде, щоб наситити душу, яка голодує.

30

До злодія не ставляться з презирством,
якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний.

31

Та коли піймають, віддасть усемеро! Віддавши все своє майно, він визволить себе.

31

Та як упіймають, усемеро заплатить;
усе, що має в хаті, мусить він віддати.

32

А перелюбник через брак розуму губить свою душу,

32

Хто перелюбствує, тому ума бракує;
сам себе губить, хто це чинить.

33

терпить біль і ганьбу — і його ганьба не зніметься повік.

33

Він стусанів і ганьби набереться,
сором його не зітреться ніколи.

34

Адже гнів її чоловіка сповнений ревнощів. Він не пощадить в день суду,

34

Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа,
і він не пощадить у день помсти.

35

жодний викуп не втамує ворожнечі, не вгамується численними дарами.

35

Ніякого він викупу не прийме,
нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Приповістей 6

Приповістей 6