Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Сину! Якщо ти поручився за свого друга, то передав свою руку ворогові.
Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
Власні уста — міцна пастка для людини; вона попадає в тенета через губи власних уст.
То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
Сину, чини те, що я тобі наказую: рятуйся, інакше через свого друга попадеш у руки злих людей; іди, не занепадай, та й друга свого, за якого ти поручився, розворуши!
Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
Не давай сну своїм очам, — не дозволяй задрімати своїм повікам,
Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
аби спастися, наче сарна з тенет чи пташка із сильця.
Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
Піди до мурашки, ледарю, та, спостерігаючи за її дорогами, переповнись заздрощами й стань мудрішим за неї.
Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
Адже вона і землею не наділена, і наглядача не має, і під володарем не перебуває,
Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
але вона влітку готує багато їжі, — у час жнив робить запаси.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.
8a Або піди до бджоли і навчися працелюбності — як старанно вона виконує свою роботу!
8b Плоди її праці використовують для здоров’я і царі, і прості люди, — вона всіма улюблена і славна.
8c Хоча незначна в неї сила, оскільки вона шанувала мудрість, то була звеличена.
А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
Доки, ледарю, будеш лежати? Коли вже прокинешся зі сну?
Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
Трохи поспиш, трохи посидиш, ще трохи подрімаєш, склавши руки на грудях,
Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
тоді находить на тебе, мов поганий подорожній, убогість, і, мов добрий бігун, — нужда.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.
11a Якщо ж не будеш лінивим, то прийдуть твої жнива, наче джерело, а нужда втече, як поганий бігун.
А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
Нерозумний і злочинний чоловік ходить недобрими дорогами.
Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
Він підморгує оком, дає знак ногою і підказує знаками на пальцях,
Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
а лукавим серцем повсякчас кує зло. Такий влаштовує колотнечу в місті.
У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
За це раптово прийде його погибель, смерть і безповоротне знищення.
За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
Він радий усьому, що Господь ненавидить, тож і загине через нечестивість своєї душі.
От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
Погляд гордого, злий язик, руки, що проливають кров праведного,
Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
серце, що затіває злі задуми, ноги, що поспішають чинити зло.
Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
Фальшивий свідок розпалює неправду і насилає позови на братів!
Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.
Сину, дотримуйся настанов свого батька і не відкидай порад своєї матері.
Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
Назавжди прикріпи їх до своєї душі, повісь на свою шию.
На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
Коли йтимеш — веди її, і нехай буде вона з тобою! А як спатимеш, нехай тебе береже, щоб і коли встанеш, говорила з тобою.
Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
Адже заповідь закону — це світильник і світло, а картання і повчання — дорога життя,
Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
аби вберегти тебе від одруженої жінки — від підступності язика чужої.
Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
Щоб тебе не поборола зваблива краса, щоб ти не був зведений своїми очима, не був захоплений її повіками.
Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
Адже ціна повії — така, як однієї хлібини, та жінка вловлює дорогоцінні душі чоловіків.
Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
Чи набере хто жару за пазуху, а одягу не попалить?
Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
Або чи може хто ходити по палючому вугіллі, та не попекти ніг?
Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
Так само з тим, хто входить до заміжньої жінки, — жоден з тих, хто торкнеться її, не залишиться невинним.
Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
Не дивно, якщо кого зловлять, коли краде; адже краде, щоб наситити душу, яка голодує.
Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
Та коли піймають, віддасть усемеро! Віддавши все своє майно, він визволить себе.
А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
А перелюбник через брак розуму губить свою душу,
Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
терпить біль і ганьбу — і його ганьба не зніметься повік.
Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
Адже гнів її чоловіка сповнений ревнощів. Він не пощадить в день суду,
Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;