Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


← (Приповістей 6) | (Приповістей 8) →

Приповістей 7

 

 

Сину, зберігай мої слова, заповіді мої заховай біля себе.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
Зберігай мої заповіді та мої повчання — як зіницю ока, і будеш жити.
Нав’яжи їх на свої пальці, напиши на скрижалі свого серця.
Назви мудрість своєю сестрою, а розум зроби своїм приятелем,
щоб оберігала тебе від чужої і грішної жінки, коли вона закидає тебе ніжними словами.
Якось з вікна свого дому, виглянувши на дорогу,
вона побачила його — юнака з нерозумних підлітків, в якого немає розуму.
Він проходив через перехрестя вулиць біля її дому,
розмовляв у вечірніх сутінках, коли вже запанував нічний спокій, і настала темрява.
А жінка його зустрічає — у неї вигляд повії, і поводиться так, щоб затрепетали серця молодих.
Вона принадна і розпусна, її ноги не мають спочинку вдома.
Певний час вона крутиться надворі, а деякий час вона чатує на дорогах, — на кожному перехресті.
Тоді, спіймавши, вона його поцілувала і з безсоромним обличчям заговорила до нього:
У мене — мирна жертва, сьогодні я виконую свої обітниці.
Тому, жадаючи твого обличчя, я вийшла тобі назустріч, — і я тебе знайшла.
Своє ліжко я застелила простиралами і вкрила єгипетськими килимами.
Я покропила своє ліжко шафраном, а мій дім — корицею.
Заходь, і будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, — давай повністю віддамося коханню,
бо мого чоловіка немає вдома, подався він у далеку дорогу,
взявши із собою торбину з грошима. Повернеться до свого дому через багато днів!
Звела його довгими вмовляннями, — своїми устами, наче петлею, затягла його.
Він, не опираючись, потягся за нею, наче віл, якого ведуть на заріз, як собака на повідку,
як олень, поранений стрілою в печінку; він поспішає в сильце, наче пташка, — не знаючи, що триває змагання за його душу.
Тож тепер послухай мене, сину, будь уважний до слів моїх уст.
Хай твоє серце не зверне на її дороги.
Адже багатьох вона зранила і повалила, — не злічити тих, кого вона погубила.
Її дім — дороги в ад, вони ведуть до покоїв смерті.

← (Приповістей 6) | (Приповістей 8) →

Історія оновлень Історія оновлень

© UA biblenet - 2025