Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Сину, зберігай мої слова, заповіді мої заховай біля себе.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
Мій сину! Зберігай мої слова,
заповіді мої сховай у себе.
заповіді мої сховай у себе.
Зберігай мої заповіді та мої повчання — як зіницю ока, і будеш жити.
Додержуй мої заповіді, — і будеш жити,
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
— і мою науку, як твоїх очей зіницю.
Нав’яжи їх на свої пальці, напиши на скрижалі свого серця.
Собі до пальців їх прив'яжи
та напиши їх на таблиці серця свого.
та напиши їх на таблиці серця свого.
Назви мудрість своєю сестрою, а розум зроби своїм приятелем,
Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”,
а розум назви другом,
а розум назви другом,
щоб оберігала тебе від чужої і грішної жінки, коли вона закидає тебе ніжними словами.
щоб він зберіг тебе від чужої жінки,
від незнайомої з звабливими словами.
від незнайомої з звабливими словами.
Якось з вікна свого дому, виглянувши на дорогу,
Раз якось, коли через вікно мого дому,
крізь ґрати я дивився,
крізь ґрати я дивився,
вона побачила його — юнака з нерозумних підлітків, в якого немає розуму.
побачив я посеред простодушних,
помітив я між хлопцями юнака безумного.
помітив я між хлопцями юнака безумного.
Він проходив через перехрестя вулиць біля її дому,
Він проходив вулицею коло її закутка,
і простував дорогою до її дому,
і простував дорогою до її дому,
розмовляв у вечірніх сутінках, коли вже запанував нічний спокій, і настала темрява.
присмерком, вечірньою порою,
у глупу ніч та в темряві, —
у глупу ніч та в темряві, —
А жінка його зустрічає — у неї вигляд повії, і поводиться так, щоб затрепетали серця молодих.
аж ось назустріч йому жінка,
одягнена, немов повія, хитра серцем.
одягнена, немов повія, хитра серцем.
Вона принадна і розпусна, її ноги не мають спочинку вдома.
Вона — пристрасна й нахабна,
ноги її не посидять у хаті.
ноги її не посидять у хаті.
Певний час вона крутиться надворі, а деякий час вона чатує на дорогах, — на кожному перехресті.
То на вулиці, то на майданах,
на всіх розпуттях у засідку сідає.
на всіх розпуттях у засідку сідає.
Тоді, спіймавши, вона його поцілувала і з безсоромним обличчям заговорила до нього:
Вона хапає його та цілує,
і безлично до нього каже:
і безлично до нього каже:
У мене — мирна жертва, сьогодні я виконую свої обітниці.
“Мала принести мирні жертви,
сьогодні я мої обітниці сповнила.
сьогодні я мої обітниці сповнила.
Тому, жадаючи твого обличчя, я вийшла тобі назустріч, — і я тебе знайшла.
Тому й вийшла я тобі назустріч,
тебе шукати — та знайшла тебе я.
тебе шукати — та знайшла тебе я.
Своє ліжко я застелила простиралами і вкрила єгипетськими килимами.
Постелю мою я прибрала килимами,
тонку єгипетську тканину розстелила.
тонку єгипетську тканину розстелила.
Я покропила своє ліжко шафраном, а мій дім — корицею.
Поприскала я ліжко моє
міррою, алое, цинамоном.
міррою, алое, цинамоном.
Заходь, і будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, — давай повністю віддамося коханню,
Ходи лишень, упийся до ранку пестощами,
та насолодимось любов'ю,
та насолодимось любов'ю,
бо мого чоловіка немає вдома, подався він у далеку дорогу,
бо мужа нема дома,
вибравсь у далекую дорогу.
вибравсь у далекую дорогу.
взявши із собою торбину з грошима. Повернеться до свого дому через багато днів!
Сакву грошей забрав з собою;
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
як місяць буде у повні, повернеться він додому.”
Звела його довгими вмовляннями, — своїми устами, наче петлею, затягла його.
Зводить вона його своїм щедрим щебетанням,
зводить його солодкими словами.
зводить його солодкими словами.
Він, не опираючись, потягся за нею, наче віл, якого ведуть на заріз, як собака на повідку,
І він умить за нею тягне,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
немов віл, що йде під обух,
немов олень, що в сильце вскочив,
як олень, поранений стрілою в печінку; він поспішає в сильце, наче пташка, — не знаючи, що триває змагання за його душу.
покіль стріла його печінки не прошиє,
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
немов та пташка, що сама летить у сітку,
не знаючи, що йдеться про її погибель.
Тож тепер послухай мене, сину, будь уважний до слів моїх уст.
Слухай тепер мене, мій сину,
вважай на слова уст моїх.
вважай на слова уст моїх.
Хай твоє серце не зверне на її дороги.
Нехай твоє серце до її доріг не хилиться,
не блукай її стежками;
не блукай її стежками;
Адже багатьох вона зранила і повалила, — не злічити тих, кого вона погубила.
бо багатьох вона на смерть поранила,
і найсильніші всі жертвою її упали.
і найсильніші всі жертвою її упали.