Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Сину, зберігай мої слова, заповіді мої заховай біля себе.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Зберігай мої заповіді та мої повчання — як зіницю ока, і будеш жити.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Нав’яжи їх на свої пальці, напиши на скрижалі свого серця.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Назви мудрість своєю сестрою, а розум зроби своїм приятелем,
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“
щоб оберігала тебе від чужої і грішної жінки, коли вона закидає тебе ніжними словами.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
Якось з вікна свого дому, виглянувши на дорогу,
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
вона побачила його — юнака з нерозумних підлітків, в якого немає розуму.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
Він проходив через перехрестя вулиць біля її дому,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
розмовляв у вечірніх сутінках, коли вже запанував нічний спокій, і настала темрява.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
А жінка його зустрічає — у неї вигляд повії, і поводиться так, щоб затрепетали серця молодих.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Вона принадна і розпусна, її ноги не мають спочинку вдома.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
Певний час вона крутиться надворі, а деякий час вона чатує на дорогах, — на кожному перехресті.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
Тоді, спіймавши, вона його поцілувала і з безсоромним обличчям заговорила до нього:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
У мене — мирна жертва, сьогодні я виконую свої обітниці.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
Тому, жадаючи твого обличчя, я вийшла тобі назустріч, — і я тебе знайшла.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Своє ліжко я застелила простиралами і вкрила єгипетськими килимами.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Я покропила своє ліжко шафраном, а мій дім — корицею.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Заходь, і будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, — давай повністю віддамося коханню,
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
бо мого чоловіка немає вдома, подався він у далеку дорогу,
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
взявши із собою торбину з грошима. Повернеться до свого дому через багато днів!
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Звела його довгими вмовляннями, — своїми устами, наче петлею, затягла його.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Він, не опираючись, потягся за нею, наче віл, якого ведуть на заріз, як собака на повідку,
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
як олень, поранений стрілою в печінку; він поспішає в сильце, наче пташка, — не знаючи, що триває змагання за його душу.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
Тож тепер послухай мене, сину, будь уважний до слів моїх уст.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Хай твоє серце не зверне на її дороги.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Адже багатьох вона зранила і повалила, — не злічити тих, кого вона погубила.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!