Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Слова Екклезіаста, сина Давида, царя Ізраїля в Єрусалимі.
Слова речника, сина Давидового, царя Ерусалимського:
Марнота марнот, — сказав Екклезіаст, — марнота марнот, усе марнота.
Марна марнота! говорить речник; марнота над марнотами, — все марне!
Яка користь людині в усій її праці, якою трудиться під сонцем?
Що за хосен чоловікові з усієї працї його, що він працює під сонцем?
Рід приходить, і рід відходить, земля ж стоїть навіки.
Рід проходить і рід приходить, тільки земля стоїть собі вовіки.
І сонце сходить, і сонце заходить, і тягнеться до свого місця.
Сонце сходить, сонце й заходить, та й квапить знов до того місця, де має сходити.
Воно, підіймаючись, іде туди на південь і обходить до півночі. Обходячи, обходить, іде вітер, і у своїх коловоротах вітер повертається.
Вітер повіє на полуднє, потім поверне 'д півночі; знай, крутиться навкруги, та й вертається туди, звідки взявся.
Усі потоки течуть до моря, та море не переповниться. На місце, звідки течуть потоки, туди вони повертаються, щоби плисти знову.
Усї ріки течуть у море, та й море не переповнюєсь, і туди, звідки взялись, вони неначе вертаються, щоб знов текти.
Усі речі стомлюючі. Не зможе людина виказати, і око не насититься баченням, і вухо не насититься слуханням.
Всї річі трудні; не може чоловік всього висловити; не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи.
Усе те, що було, — воно те, що буде. І що те, котре зроблене, — воно те, що буде зроблене. Немає нічого нового під сонцем.
Що було колись, те буде й знов, і що дїялось, те й дїяти меться, й нема нового нїчого під сонцем.
Хто промовить і скаже: Поглянь, це нове, — воно вже сталося у віках, що були перед нами.
Станеться часом дещо, про що люде кажуть: Ось новина! так воно давно вже бувало за попередніх часів.
Немає пам’яті перших, і останнім, що сталися, не буде їм пам’яті в тих, що стануться в кінці.
Нема спомину про старовину; так само й потомство не держати ме в памятї того, що колись постане.
Я, Екклезіаст, був царем над Ізраїлем у Єрусалимі.
Я, проповідник-речник, царював над Ізраїлем в Ерусалимі;
І я віддав моє серце, аби шукати і дослідити мудрістю все, що відбувається під небом. Адже Бог дав людським синам погані обставини, щоб перебувати в них.
І віддався цїлим серцем тому, щоб слїдити та мудро вивідувати все, що дїється під сонцем. Тяжка се праця, що її дав Бог людям, щоб нею займались!
Я побачив усі творіння, зроблені під сонцем, і ось усе марнота і бажання духа.
Видав я все, що робиться під сонцем: — що ж? усе марнота й мука для духа.
Викривлене не зможе прикраситися, і те, чого бракує, не зможе бути порахованим.
Криве не буде простим, а чого нема, те нї-що й рахувати.
Я сказав у своєму серці, мовлячи: Ось я звеличився і поставив мудрість над усіма, що були переді мною в Єрусалимі, і моє серце багато побачило мудрості та знання.
Я говорив в мойму серцї: Ось я став великим, і придбав більш мудростї, нїж усї ті, що царювали поперед мене в Ерусалимі, й серце моє бачило багато мудростї й знання.
Я віддав моє серце, щоб пізнати мудрість і знання, я пізнав притчі та загадки, бо і це — бажання духа.
І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість, і що таке безумність та дурнота; та пересьвідчився, що й се томить духа;