Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Мухи, що здихають, засмердять посудину пахучої олії. Мало мудрості шляхетніше від великої слави безумності.
Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
Серце мудрого — з його правого боку, а серце безумного — з його лівого боку.
Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
І коли безумний іде дорогою, забракне в нього серця, і те, що він думає, усе — безумність.
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Якщо проти тебе підніметься дух того, хто панує, не залиши твого місця, бо оздоровлення спиняє великі гріхи.
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
Є зло, яке я побачив під сонцем, як проступок, що вийшов від обличчя того, хто панує.
Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
Безумного поставлено на великих висотах, і багаті сядуть у приниженні.
на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
Я бачив рабів на конях і володарів, що ходять по землі, як раби.
Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
Хто копає рів, упаде в нього, і того, хто валить огорожу, його вкусить гадюка.
Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
Хто витягає каміння, через них буде в біді, хто ріже дерева, через них матиме клопіт.
Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
Як відпаде залізо, і він жахнеться обличчям, зміцнить сили, і мудрість більша за сміливість.
Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
Якщо змія вкусить без шепоту, немає користі для чарівника.
Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
Слова уст мудрого — милість, і губи безумного його затоплюють.
Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
Початок слів його уст — безумність, і кінець його уст — погане запаморочення.
поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
І безумний множить слова. Людина не пізнала того, що стається, і те, що буде після нього, хто їй сповістить?
Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
Труднощі безумних їх замучать, як того, хто не довідався, як іти до міста.
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Горе тобі, місто, якщо твій цар молодий, а твої володарі вдосвіта їдять.
Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
Блаженна ти, земле, якщо твій цар — син вільних, і твої володарі своєчасно їдять для сили, і не застидаються.
Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
Через лінивство впаде дах, і через безділля рук завалиться дім.
Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
На радість роблять хліб, і вино веселить живих, і всі послухаються срібла.
Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
І у твоїй совісті не проклинай царя, і в покоях твоїх спалень не проклинай багатого. Адже небесний птах віднесе голос, і той, хто має крила, сповістить слово.
Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.