Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
English Standard Version
Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.
Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?
I said of laughter, “It is mad,” and of pleasure, “What use is it?”
Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.
I searched with my heart how to cheer my body with wine — my heart still guiding me with wisdom — and how to lay hold on folly, till I might see what was good for the children of man to do under heaven during the few days of their life.
Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,
I made great works. I built houses and planted vineyards for myself.
зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.
I made myself gardens and parks, and planted in them all kinds of fruit trees.
Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.
I made myself pools from which to water the forest of growing trees.
Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.
I bought male and female slaves, and had slaves who were born in my house. I had also great possessions of herds and flocks, more than any who had been before me in Jerusalem.
Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.
І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.
So I became great and surpassed all who were before me in Jerusalem. Also my wisdom remained with me.
І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.
And whatever my eyes desired I did not keep from them. I kept my heart from no pleasure, for my heart found pleasure in all my toil, and this was my reward for all my toil.
Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.
Then I considered all that my hands had done and the toil I had expended in doing it, and behold, all was vanity and a striving after wind, and there was nothing to be gained under the sun.
Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?
The Vanity of Living Wisely
So I turned to consider wisdom and madness and folly. For what can the man do who comes after the king? Only what has already been done.
So I turned to consider wisdom and madness and folly. For what can the man do who comes after the king? Only what has already been done.
І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.
Then I saw that there is more gain in wisdom than in folly, as there is more gain in light than in darkness.
Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.
The wise person has his eyes in his head, but the fool walks in darkness. And yet I perceived that the same event happens to all of them.
І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.
Then I said in my heart, “What happens to the fool will happen to me also. Why then have I been so very wise?” And I said in my heart that this also is vanity.
Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?
For of the wise as of the fool there is no enduring remembrance, seeing that in the days to come all will have been long forgotten. How the wise dies just like the fool!
Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.
So I hated life, because what is done under the sun was grievous to me, for all is vanity and a striving after wind.
Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.
The Vanity of Toil
I hated all my toil in which I toil under the sun, seeing that I must leave it to the man who will come after me,
I hated all my toil in which I toil under the sun, seeing that I must leave it to the man who will come after me,
І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.
and who knows whether he will be wise or a fool? Yet he will be master of all for which I toiled and used my wisdom under the sun. This also is vanity.
І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.
So I turned about and gave my heart up to despair over all the toil of my labors under the sun,
Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.
because sometimes a person who has toiled with wisdom and knowledge and skill must leave everything to be enjoyed by someone who did not toil for it. This also is vanity and a great evil.
Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?
What has a man from all the toil and striving of heart with which he toils beneath the sun?
Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.
For all his days are full of sorrow, and his work is a vexation. Even in the night his heart does not rest. This also is vanity.
Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.
Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.
Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.
For to the one who pleases him God has given wisdom and knowledge and joy, but to the sinner he has given the business of gathering and collecting, only to give to one who pleases God. This also is vanity and a striving after wind.