Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Екклезіаста 1) | (Екклезіаста 3) →

Переклад Турконяка

New Living Translation

  • Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.
  • The Futility of Pleasure

    I said to myself, “Come on, let’s try pleasure. Let’s look for the ‘good things’ in life.” But I found that this, too, was meaningless.
  • Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?
  • So I said, “Laughter is silly. What good does it do to seek pleasure?”
  • Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.
  • After much thought, I decided to cheer myself with wine. And while still seeking wisdom, I clutched at foolishness. In this way, I tried to experience the only happiness most people find during their brief life in this world.
  • Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,
  • I also tried to find meaning by building huge homes for myself and by planting beautiful vineyards.
  • зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.
  • I made gardens and parks, filling them with all kinds of fruit trees.
  • Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.
  • I built reservoirs to collect the water to irrigate my many flourishing groves.
  • Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.
  • I bought slaves, both men and women, and others were born into my household. I also owned large herds and flocks, more than any of the kings who had lived in Jerusalem before me.
  • Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.
  • I collected great sums of silver and gold, the treasure of many kings and provinces. I hired wonderful singers, both men and women, and had many beautiful concubines. I had everything a man could desire!
  • І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.
  • So I became greater than all who had lived in Jerusalem before me, and my wisdom never failed me.
  • І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.
  • Anything I wanted, I would take. I denied myself no pleasure. I even found great pleasure in hard work, a reward for all my labors.
  • Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.
  • But as I looked at everything I had worked so hard to accomplish, it was all so meaningless — like chasing the wind. There was nothing really worthwhile anywhere.
  • Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?

  • The Wise and the Foolish

    So I decided to compare wisdom with foolishness and madness (for who can do this better than I, the king?a).
  • І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.
  • I thought, “Wisdom is better than foolishness, just as light is better than darkness.
  • Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.
  • For the wise can see where they are going, but fools walk in the dark.” Yet I saw that the wise and the foolish share the same fate.
  • І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.
  • Both will die. So I said to myself, “Since I will end up the same as the fool, what’s the value of all my wisdom? This is all so meaningless!”
  • Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?
  • For the wise and the foolish both die. The wise will not be remembered any longer than the fool. In the days to come, both will be forgotten.
  • Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.
  • So I came to hate life because everything done here under the sun is so troubling. Everything is meaningless — like chasing the wind.
  • Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.

  • The Futility of Work

    I came to hate all my hard work here on earth, for I must leave to others everything I have earned.
  • І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.
  • And who can tell whether my successors will be wise or foolish? Yet they will control everything I have gained by my skill and hard work under the sun. How meaningless!
  • І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.
  • So I gave up in despair, questioning the value of all my hard work in this world.
  • Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.
  • Some people work wisely with knowledge and skill, then must leave the fruit of their efforts to someone who hasn’t worked for it. This, too, is meaningless, a great tragedy.
  • Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?
  • So what do people get in this life for all their hard work and anxiety?
  • Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.
  • Their days of labor are filled with pain and grief; even at night their minds cannot rest. It is all meaningless.
  • Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.
  • So I decided there is nothing better than to enjoy food and drink and to find satisfaction in work. Then I realized that these pleasures are from the hand of God.
  • Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.
  • For who can eat or enjoy anything apart from him?b
  • Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.
  • God gives wisdom, knowledge, and joy to those who please him. But if a sinner becomes wealthy, God takes the wealth away and gives it to those who please him. This, too, is meaningless — like chasing the wind.

  • ← (Екклезіаста 1) | (Екклезіаста 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025