Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.
Я сказал себе: «Попробую-ка повеселиться и получить от этого удовольствие». Но и это оказалось суетой.
Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?
О смехе я сказал: «Безумие», а о веселье: «Что оно дает?»
Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.
Я пытался утешить себя вином и, сохраняя мудрость, предаться глупости. Я хотел увидеть, что стоит людям делать под небом в немногие дни их жизни.
Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,
Я совершил великие дела: построил себе дома, и насадил виноградники,
зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.
разбил сады и рощи, и посадил в них разные плодовые деревья.
Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.
Я сделал водоемы, чтобы поливать цветущие деревья в роще.
Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.
Купил себе рабов и рабынь, и были у меня и другие рабы, рожденные в доме моем. Также крупного и мелкого скота было у меня больше, чем у кого-либо, кто жил до меня в Иерусалиме.
Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.
Я собрал себе серебро, и золото, и богатство царей и областей. Приобрел я певцов, и певиц, и много наложниц4 — отраду сердца мужчин.
І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.
Я превзошел величием всех, кто жил в Иерусалиме до меня. При всем этом мудрость моя оставалась со мной.
І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.
Чего бы ни пожелали глаза мои, я ни в чем им не отказывал;
сердцу своему я не отказывал в удовольствии.
Мое сердце радовалось от всего, что я делал —
это и было наградой за весь мой труд.
Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.
Но когда я посмотрел на все, что сделали мои руки,
и на тот труд, что я совершил,
я увидел, что все суета, все — погоня за ветром,
и ни в чем нет пользы под солнцем.
Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?
Затем я стал размышлять о мудрости,
о безумии и глупости.
Ведь что еще может сделать преемник царя,
кроме того, что уже делалось?
І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.
И увидел я, что мудрость лучше глупости,
как и свет лучше тьмы.
Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.
Мудрый ясно видит куда идет,
а глупый блуждает во тьме.
Но я понял,
что их обоих ждет одна участь.
І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.
Затем я сказал себе:
«Участь глупого постигнет и меня,
так к чему же мне моя мудрость?»
И я сказал себе,
что и это суета.
Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?
Потому что мудрого, также как и глупого,
не будут помнить вечно;
придет время — забудут обоих.
Мудрый умирает, как и глупый!
Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.
И возненавидел я жизнь, потому что печальным показался мне всякий труд, который делается под солнцем. Все — суета, все — погоня за ветром.
Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.
Я возненавидел все, ради чего трудился под солнцем, потому что все это я должен оставить тому, кто придет после меня.
І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.
И кто знает, будет ли он мудрым или глупым? А ведь он будет управлять всем, что я приобрел под солнцем тяжелым трудом и мудростью. И это тоже суета.
І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.
И сердце мое впало в отчаяние от всего труда, который я делал под солнцем,
Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.
потому что человек может трудиться с мудростью, знанием и умением, а затем должен оставить все тому, кто палец о палец не ударил. И это — суета, это — большая несправедливость.
Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?
Что приобретает человек от всего своего труда и переживаний под солнцем?
Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.
Все дни труда его — боль и скорбь, и даже ночью разум его не знает покоя. Это тоже суета.
Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.
Нет ничего лучше для человека, чем есть, пить и находить наслаждение в труде. Я понял, что и это дает рука Божья,
Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.
Человеку, который угоден Ему, Он дает мудрость, знание и счастье, а грешнику — бремя: собирать и копить богатство, чтобы передать его тому, кто угоден Богу. И это — суета, это — погоня за ветром.