Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.
Сказал я в сердце моём: «дай, испытаю я тебя весельем, и насладись добром»; но и это — суета!
Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?
О смехе сказал я: «глупость!», а о веселье: «что оно делает?»
Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.
Вздумал я в сердце моём услаждать вином тело моё и, между тем, как сердце моё руководилось мудростью, придержаться и глупости, доколе не увижу, что хорошо для сынов человеческих, что должны были бы они делать под небом в немногие дни жизни своей.
Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,
Я предпринял большие дела: построил себе домы, посадил себе виноградники,
зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.
устроил себе сады и рощи и насадил в них всякие плодовитые дерева;
Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.
сделал себе водоёмы для орошения из них рощей, произращающих деревья;
Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.
приобрел себе слуг и служанок, и домочадцы были у меня; также крупного и мелкого скота было у меня больше, нежели у всех, бывших прежде меня в Иерусалиме;
Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.
собрал себе серебра и золота и драгоценностей от царей и областей; завёл у себя певцов и певиц и услаждения сынов человеческих — разные музыкальные орудия.
І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.
И сделался я великим и богатым больше всех, бывших прежде меня в Иерусалиме; и мудрость моя пребыла со мною.
І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.
Чего бы глаза мои ни пожелали, я не отказывал им, не возбранял сердцу моему никакого веселья, потому что сердце моё радовалось во всех трудах моих, и это было моею долею от всех трудов моих.
Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.
И оглянулся я на все дела мои, которые сделали руки мои, и на труд, которым трудился я, делая их: и вот, всё — суета и томление духа, и нет от них пользы под солнцем!
Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?
И обратился я, чтобы взглянуть на мудрость и безумие и глупость: ибо что может сделать человек после царя сверх того, что уже сделано?
І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.
И увидел я, что преимущество мудрости перед глупостью такое же, как преимущество света перед тьмою:
Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.
у мудрого глаза его — в голове его, а глупый ходит во тьме; но узнал я, что одна участь постигает их всех.
І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.
И сказал я в сердце моём: «и меня постигнет та же участь, как и глупого: к чему же я сделался очень мудрым?» И сказал я в сердце моём, что и это — суета;
Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?
потому что мудрого не будут помнить вечно, как и глупого; в грядущие дни всё будет забыто, и увы! мудрый умирает наравне с глупым.
Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.
И возненавидел я жизнь, потому что противны стали мне дела, которые делаются под солнцем; ибо всё — суета и томление духа!
Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.
И возненавидел я весь труд мой, которым трудился под солнцем, потому что должен оставить его человеку, который будет после меня.
І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.
И кто знает: мудрый ли будет он, или глупый? А он будет распоряжаться всем трудом моим, которым я трудился и которым показал себя мудрым под солнцем. И это — суета!
І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.
И обратился я, чтобы внушить сердцу моему отречься от всего труда, которым я трудился под солнцем,
Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.
потому что иной человек трудится мудро, с знанием и успехом, и должен отдать всё человеку, не трудившемуся в том, как бы часть его. И это — суета и зло великое!
Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?
Ибо что будет иметь человек от всего труда своего и заботы сердца своего, что трудится он под солнцем?
Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.
Потому что все дни его — скорби, и его труды — беспокойство; даже и ночью сердце его не знает покоя. И это — суета!
Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.
Не во власти человека и то благо, чтобы есть и пить и услаждать душу свою от труда своего. Я увидел, что и это — от руки Божией;
Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.
потому что кто может есть и кто может наслаждаться без Него?
Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.
Ибо человеку, который добр пред лицом Его, Он даёт мудрость и знание и радость; а грешнику даёт заботу собирать и копить, чтобы после отдать доброму пред лицом Божиим. И это — суета и томление духа!