Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.
Я сказал себе: "Попытаюсь веселиться, попытаюсь насладиться всем, чем могу", но увидел, что и это бесполезно.
Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?
Смеяться всё время глупо, от развлечения нет никакого толка.
Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.
И в то время как мой разум руководствовался мудростью, решил я подбодрить тело своё вином. Я решил испытать эту глупость, желая увидеть, что хорошего должны делать люди за недолгие дни своей жизни.
Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,
И тогда начал я делать великие вещи: я построил дома, посадил виноградники.
зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.
Я сажал сады и разбивал парки, и посадил в них все виды фруктовых деревьев.
Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.
Я сделал водоёмы, чтобы поливать мои растущие деревья.
Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.
Я купил рабов, мужчин и женщин, и были рабы, рождённые в доме моём, у меня были стада коров и отары овец, и было у меня всего больше, чем у кого-либо в Иерусалиме до меня.
Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.
Я собрал серебро и золото, я забрал богатства у царей и областей, у меня были певцы и певицы, и всё, что пожелаешь, включая многочисленных жён.
І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.
Я стал очень знаменитым, стал более великим, чем все, кто жил в Иерусалиме до меня. И мудрость моя была рядом со мной, чтобы помочь мне.
І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.
Всё, что видели и желали глаза мои, я получал, мой разум был доволен тем, что я делал, и счастье это было наградой за весь мой тяжкий труд.
Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.
Но потом я взглянул на всё, что я сделал, подумал обо всей тяжёлой работе, проделанной мной, и решил я, что это всё было потерей времени, попыткой поймать ветер. Никакой нет пользы от всего того, что мы делаем в жизни.
Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?
Что сделает тот, кто придёт после царя? То, что уже сделано царём. И увидел я: даже то, что делает царь, тоже потеря времени. И я снова стал думать о мудрости, глупости и безумстве.
І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.
Я видел: мудрость лучше глупости, как и свет лучше темноты,
Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.
и мудрый пользуется разумом, как глазами, чтобы видеть, куда он идёт. А глупый — как идущий в темноте. Но и у глупого, и у мудрого конец одинаков — оба они умирают.
І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.
И я про себя подумал: что случается с глупым, случится и со мной, зачем же я так стремился к мудрости? И я сказал сам себе: "Быть таким мудрым тоже бесполезно".
Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?
Оба умрут — и мудрый, и глупый, и люди не будут помнить вечно ни мудрого, ни глупого. Люди забудут всё, что те сделали.
Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.
И всё это меня заставило возненавидеть жизнь и опечалиться при мысли, что в жизни всё так же бесполезно, как пытаться поймать ветер.
Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.
И свой тяжёлый труд я начал ненавидеть, потому что я не смогу ничего с собою забрать, и всё достанется тем, кто будет после меня.
І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.
Кто-то другой будет владеть всем, что я создал трудом и умением своим, и мне не известно — мудрым будет он или глупым. И это всё бессмысленно.
І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.
И опечалился я из-за всего, что сделал.
Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.
Человек может много трудиться, прилагая всю мудрость, знания и мастерство, но он умрёт и другие получат то, над чем он трудился. Они не трудились, но получат всё. Это тоже бессмысленно и очень несправедливо.
Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?
Что же имеет человек после труда своего и борьбы здесь на земле?
Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.
Вся жизнь его состояла из боли, весь труд его был потерянностью, даже ночью не знает отдыха разум. Но и это бессмысленно.
Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.
Есть ли человек, который ест и радуется жизни без Бога? Нет такого. И вот что я понял: лучшее, что может человек, это есть, пить и наслаждаться работой, которую он должен делать. Я понял так же, что приходит всё это от Бога.
Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.
Никто не может есть или наслаждаться жизнью без Бога."
Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.
Если человек делает добро и угождает Богу, то Бог даёт ему мудрость, знания и радость. Но кто грешит, того Бог заставляет собирать и копить, чтобы отдать тому, кто угождает Богу. Но и это всё так же бессмысленно, как пытаться поймать ветер.