Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Екклезіаста 2)
|
(Екклезіаста 4) →
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Для всього час, і пора для кожного діла під небом.
Всему есть свое время,
Час родити і час помирати, час садити і час виполювати насаджене,
время рождаться5 и время умирать;
час убивати і час лікувати, час нищити і час будувати,
время убивать и время исцелять;
час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати,
время плакать и время смеяться;
час розкидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалятися від обіймів,
время раскидывать камни и время их собирать;
час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати,
время искать и время терять;
час роздирати і час зашивати, час мовчати і час говорити,
время рвать и время сшивать;
час любити і час ненавидіти, час для війни і час для миру.
время любить и время ненавидеть;
Яка користь тому, хто чинить те, у чому він трудиться?
В чем польза работнику от труда его?
Я побачив плутанину, яку Бог дав людським синам, щоб плутатися в ній.
Я видел бремя, которое Бог возложил на людей.
Усе Він зробив добре у свій час і вік дав у їхнє серце, аби чоловік не знайшов творіння, яке Бог зробив від початку і аж до кінця.
Он создал все прекрасным в свое время. Он также вложил осознание вечности в сердца людей, но они не могут6 постичь всего, что делает Бог, от начала до конца.
Я пізнав, що немає в них нічого кращого, хіба лише веселитися і робити добро у своєму житті.
Я понял, что нет ничего лучше для людей, чем быть счастливыми и делать добро, пока они живы.
І кожна людина, яка їсть, п’є і бачить добро в усьому його труді — це Божий дар.
И если кто-то может есть, пить и находить удовольствие во всяком своем труде, то это дар Божий.
Я пізнав, що все, що зробив Бог, воно перебуватиме навіки. До нього немає що додати, і від нього немає що відняти, і Бог зробив, аби боялися Його обличчя.
Я понял, что все, что делает Бог, пребудет вовек: к этому нечего прибавить и нечего от этого отнять. Бог делает так, чтобы люди благоговели перед Ним.
Те, що сталося, вже є, і що має статися, вже відбулося, і Бог дослідить те, що пробігає.
Все, что есть и что будет, 7
І ще побачив я під сонцем: місце суду, а там — безбожний, і місце праведного, а там — безбожний.
И вот что я еще видел под солнцем:
место суда,
Я промовив у своєму серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке творіння.
И подумал я:
«Бог будет судить обоих —
Там я сказав у своєму серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що й вони є тваринами.
И еще я подумал о людях: «Бог испытывает их, чтобы показать им, что они подобны животным.
Бо випадок людських синів і випадок тварин, — у них один випадок. Як смерть цього, так смерть іншого, і дух в усіх. І що більшого має людина від тварини? Нічого, бо все — марнота!
Одна участь у людей и животных: умирают и те, и другие. Одно у тех и у других дыхание, и нет у человека никаких преимуществ перед животными. Все суета.
Усе йде на одне місце. Усе постало із землі, і все до землі повертається.
Все возвращается на круги свои: все пришло из праха, и в прах все возвратится.
І хто знає, чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух худоби сходить вниз у землю?
Кто знает: поднимается ли дух человека вверх, и опускается ли дух животного вниз, в землю?»
І я побачив, що немає добра, хіба тільки те, що людина розвеселиться у своїх творіннях, бо це її частка. Адже хто його поведе побачити те, що буде після нього?
И увидел я, что нет ничего лучше для человека, чем наслаждаться своим трудом, потому что такова его доля. Ведь кто может показать ему то, что будет после него?
← (Екклезіаста 2)
|
(Екклезіаста 4) →