Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Для всього час, і пора для кожного діла під небом.
            Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом:
            Час родити і час помирати, час садити і час виполювати насаджене,
            час народитись і час померти, час садити і час посаджене виривати.
            час убивати і час лікувати, час нищити і час будувати,
            Час убивати й час лікувати, час руйнувати і час будувати.
            час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати,
            Час плакати і час сміятись, час сумувати і час танцювати.
            час розкидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалятися від обіймів,
            Час розкидати каміння і час його збирати, час обіймати і час обіймів уникати.
            час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати,
            Час шукати і час губити, час зберігати і час розкидати.
            час роздирати і час зашивати, час мовчати і час говорити,
            Час роздирати і час ізшивати, час мовчати і час говорити.
            час любити і час ненавидіти, час для війни і час для миру.
            Час любити і час ненавидіти, час на війну і час на мир.
            Яка користь тому, хто чинить те, у чому він трудиться?
            Що за користь тому, хто працює, з того, над чим він трудиться?
            Я побачив плутанину, яку Бог дав людським синам, щоб плутатися в ній.
            Я бачив те заняття, що Бог дав людям, щоб вони ним клопотались.
            Усе Він зробив добре у свій час і вік дав у їхнє серце, аби чоловік не знайшов творіння, яке Бог зробив від початку і аж до кінця.
            Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця.
            Я пізнав, що немає в них нічого кращого, хіба лише веселитися і робити добро у своєму житті.
            Я зрозумів, що нема для чоловіка нічого ліпшого, як веселитись і заживати добра поки віку його.
            І кожна людина, яка їсть, п’є і бачить добро в усьому його труді — це Божий дар.
            А й те: чи їсть, чи п'є, чи заживає добра у кожній своїй праці, і це — дар Божий.
            Я пізнав, що все, що зробив Бог, воно перебуватиме навіки. До нього немає що додати, і від нього немає що відняти, і Бог зробив, аби боялися Його обличчя.
            Я знаю, що все, що робить Бог, воно буде повіки; нічого до нього не можна причинити, нічого від нього відняти; Бог робить так, щоб його боялись.
            Те, що сталося, вже є, і що має статися, вже відбулося, і Бог дослідить те, що пробігає.
            Те, що є, — давно вже було, а те, що має бути, — вже є; Бог же викликає минуле.
            І ще побачив я під сонцем: місце суду, а там — безбожний, і місце праведного, а там — безбожний.
            Бачив я ще й таке під сонцем: на місці правосуддя — кривда; на місці справедливости — беззаконня.
            Я промовив у своєму серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке творіння.
            Я мовив у моїм серці: Праведника і грішника Бог буде судити, бо час-пора на всяку річ і на всякий вчинок.
            Там я сказав у своєму серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що й вони є тваринами.
            Я мовив про людей у моєму серці: Бог випробовує їх, щоб показати, що самі собі вони — скотина.
            Бо випадок людських синів і випадок тварин, — у них один випадок. Як смерть цього, так смерть іншого, і дух в усіх. І що більшого має людина від тварини? Нічого, бо все — марнота!
            Бо доля людей і доля тварин — одна в них доля: як помирають ці, так помирають і ті, і один дух у всіх них; людина нічим не ліпша від скотини, бо усе — марнота.
            Усе йде на одне місце. Усе постало із землі, і все до землі повертається.
            Усе прямує до одного місця; все з пороху постало і все повертається у порох.
            І хто знає, чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух худоби сходить вниз у землю?
            Хто зна, чи людський дух знімається угору, а дух звірячий сходить наниз додолу?
            І я побачив, що немає добра, хіба тільки те, що людина розвеселиться у своїх творіннях, бо це її частка. Адже хто його поведе побачити те, що буде після нього?
            Я побачив, що нема нічого кращого для чоловіка, як радіти своїми ділами; така бо його доля; бо хто дасть йому побачити, що буде після нього?