Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Екклезіаста 6)
|
(Екклезіаста 8) →
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження.
Доброе имя лучше превосходного благовония, и день смерти лучше дня рождения.
Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця.
Лучше ходить в дом плача, чем ходить в дом пира, потому что смерть — участь каждого человека, и кто жив, пусть размышляет об этом.
Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим.
Печаль лучше смеха, потому что печальное лицо полезно сердцу.
Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості.
Сердце мудрого в доме плача, а сердце глупого в доме веселья.
Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних.
Лучше внимать обличению мудреца, чем слушать песню глупцов,
Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота.
потому что смех глупцов — словно треск горящего хвороста под котлом. И это тоже суета.
Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності.
Притеснение превращает мудрого человека в глупца, и взятка портит сердце.
Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.
Конец дела лучше его начала, терпение лучше гордости.
Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних.
Не спеши впадать в гнев, потому что гнев обитает в сердце глупцов.
Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості.
Не спрашивай: «Почему прежние дни были лучше сегодняшних?» — не от мудрости задают такие вопросы.
Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце.
Мудрость — хороша, как и наследство, и приносит пользу тем, кто видит солнце.
Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає.
Мудрость защищает так же, как и деньги, но ее превосходство в том, что она сохраняет жизнь ее владельцу.
Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив?
Посмотри на дела Божии:
кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?
У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.
В благополучные дни будь счастлив, а в дни горестные знай: и то, и другое сотворил Бог, чтобы человек не мог постичь того, что будет после него.
Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі.
В моей суетной жизни я видел всякое:
праведника, гибнущего в своей праведности, и нечестивого, живущего долго в своем беззаконии.
Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму.
Не будь чересчур праведным и не выставляй себя слишком мудрым. Зачем тебе губить себя?
Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час.
Также не слишком предавайся злу и не будь глупым. Зачем тебе умирать раньше времени?
Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому.
Хорошо придерживаться первого совета и не упускать из виду второго — боящийся Бога избежит всех11 бед .
Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті.
Мудрость делает мудреца сильнее, чем десять правителей города.
Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить.
Нет праведного человека на земле, который всегда бы поступал правильно и никогда бы не грешил.
І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає,
Не обращай внимание на каждое сказанное слово, иначе можешь услышать, как раб твой злословит тебя.
бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.
Ты знаешь в сердце своем, что часто и сам злословил других.
Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, —
Все это испытал я мудростью и сказал:
«Я твердо решил стать мудрым», но мудрость была так далека от меня!
і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде?
Далека она и глубока, глубока — кто может постичь ее?
Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних.
И решил я понять, исследовать и изыскать мудрость и рассуждение, и убедиться, что быть нечестивым — глупо и быть нерассудительным — безумно.
І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.
И нашел я, что горше смерти та женщина, что подобна сети, чье сердце — ловушка и чьи руки — оковы. Человек, угодный Богу, избежит ее, а грешник будет ею пойман.
Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум,
Вот что я нашел, — сказал Екклесиаст, — слагая одно с другим, чтобы найти разумное объяснение:
який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов.
я все искал, но не находил — я нашел лишь одного праведного мужчину среди тысячи, но ни одной праведной женщины.12
Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, а вони вишукували численні вимисли.
Вот что удалось мне найти: Бог сотворил человека праведным, а люди пустились во многие помыслы.
← (Екклезіаста 6)
|
(Екклезіаста 8) →