Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження.
Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин.
Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця.
Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця.
Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим.
Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим.
Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості.
Серце мудрих — у сумному дому, а серце дурних — у веселому.
Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних.
Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних;
Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота.
Бо реготаннє дурневе — се тріск тернини під казаном. Се теж марнота.
Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності.
Коли мудрий тїснить других, — стається дурним, та й подарунки псують серце.
Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.
Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться.
Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних.
Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться.
Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості.
Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм.
Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце.
Мудрість із достатком — річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце;
Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає.
Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є.
Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив?
Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив?
У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.
У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі — розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати.
Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі.
На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй;
Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму.
Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити?
Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час.
Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу?
Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому.
Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того.
Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті.
Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї.
Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить.
Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши;
І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає,
Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить;
бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.
Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим.
Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, —
Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене.
і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде?
Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить?
Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних.
Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, —
І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.
І дознався, що гірше, нїж смерть — се женщина, бо вона — сїть; серце в неї капкани, а руки — ланцюги. Хто добрий перед Богом, — урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею.
Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум,
От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним!
який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов.
А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї.