Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
У той день заспівають цю пісню в землі Юди, кажучи: Ось сильне місто, і Він покладе нашим спасінням мур і укріплення.
Того дня заспівають у Юдинім кра́ї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасі́ння за мури й примурки.
Відкрийте брами, нехай увійде народ, який зберігає праведність, і який зберігає правду,
Відчиняйте воро́та, і хай вві́йде люд праведний, хто вірність хоронить!
який підтримує правду і береже мир! Бо на Тебе,
Думку, опе́рту на Тебе, збереже́ш Ти у повнім споко́ї, бо на Тебе наді́ю вона поклида́є.
Господи, поклали надію аж до віку, великий вічний Боже,
Надійтеся за́вжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна тверди́ня!
Який, упокоривши, звів униз тих, хто жив на висотах. Ти знищиш сильні міста і зведеш вниз аж до основ,
Бо зни́зив Він тих, хто заме́шкує на висоті́, неприступне те місто — пони́зив його, Він пони́зив його до землі, повали́в аж у по́рох його!
Дорога побожних стала прямою, і дорога побожних приготовлена.
Про́ста дорога для праведного, путь праведного Ти вирі́внюєш.
- Адже Господня дорога — суд. Ми поклали надію на Твоє Ім’я і на пам’ять,
І на дорозі суді́в Твоїх, Господи, маємо надію на Те́бе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожада́ння моєї душі, —
яку бажає наша душа. З ночі Ти будиш мій дух до Тебе, Боже, тому що Твої приписи — світло на землі. Навчіться праведності, ви, хто живе на землі!
за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозара́нку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то ме́шканці світу навчаються правди!
Бо не стало безбожного, він не навчився праведності на землі, не чинитиме правди. Нехай буде забраний безбожний, щоб не побачив Господньої слави.
Хоч буде безбожний поми́луваний, то проте́ справедливости він не навчи́ться: у краю́ правоти́ він чинитиме лихо, а вели́чности Господа він не побачить!
Господи, Твоє плече високе, та вони не пізнали, а пізнавши, засоромляться. Ревнощі охоплять неосвічений народ, і тепер вогонь пожирає противників.
Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх!
Господи, Боже наш, дай нам мир, бо Ти віддав нам усе.
Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти докона́в!
Господи, Боже наш, пануй над нами! Господи, крім Тебе, іншого не знаємо, називаємо Твоє Ім’я.
Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Те́бе, та тільки Тобою ми згадуємо Йме́ння Твоє.
А мертві не побачать життя, і лікарі не воскресять. Через це Ти навів, і Ти знищив, і Ти забрав усякого їхнього мужа.
Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому́ Ти наві́дав та ви́губив їх, і зате́р всяку зга́дку про них.
Додай їм зла, Господи, додай зла всім славним землі!
Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув.
Господи, ми Тебе згадали в скорботі, у малій скорботі Твоє напоумлення для нас.
Господи, в го́рі шукали Тебе́, шепіт проха́ння лили́, коли Ти їх карта́в.
І так, як та, котра терпить болі, коли приходить час народжувати, кричить від свого болю, такими ми стали для Твого улюбленого через Твій страх, Господи.
Як жінка вагі́тна до по́роду збли́жується, в своїх болях тремти́ть та кричи́ть, — так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
Ми завагітніли, перетерпіли болі й породили. Ми не вчинили духу спасіння на землі, але впадуть ті, які живуть на землі.
ми були вагітни́ми та ко́рчилися з бо́лю, немов би роди́ли ми вітер, ми спасі́ння землі не вчинили, і ме́шканці все́́світу не народи́лись.
Воскреснуть мертві та встануть ті, хто в гробницях, і зрадіють ті, хто в землі. Бо роса від Тебе для них є лікуванням, а земля безбожних пропаде.
Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень, і земля ви́кине мертвих!
Іди, мій народе, увійди у свої світлиці, замкни твої двері, сховайся на мить, аж доки не мине Господній гнів.
Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде!