Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Ісаї 28) | (Ісаї 30) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Горе, місто Аріїл, проти якого воював Давид! Ви збирали плоди з року в рік, бо їсте з Моавом.
  • Горе Аріїлу — Аріїлу, городові, що в йому жив Давид! додайте рік до року; тимчасом нехай собі заколюють жертви.
  • Адже Я засмучу Аріїл, і Мені буде його сила та багатство.
  • Бо я стїсню Аріїла, й настане плач та смуток, і буде він у мене, як аріїл.
  • І обійду довкола тебе, як Давид, і поставлю навкруги тебе частокіл, і поставлю вежі довкола тебе,
  • Розтаборюсь я кругом тебе, й стисну тебе сторожжю чуйною, й здвигну проти тебе башти утверджені.
  • і твої слова будуть упокорені до землі, і твої слова зійдуть до землі. Твій голос буде, як у тих, хто волає із землі, і до землі знеможе твій голос.
  • І будеш понижений; зпід землї будеш говорити; глухий буде зпід землї твій голос; голос твій буде, як у того, що з черева промовляє, й зпід перстї пошептом виходити ме мова твоя.
  • І багатство безбожних буде, як порох від колеса, і як порох, що проноситься мимо, і станеться раптово, як одна мить
  • Ворогів же в тебе буде, як мілкого пилу, й товп лютих, наче розвіяної полови; а станесь усе нагло, нечайно, як оком мигнути.
  • від Господа Саваота. Бо будуть відвідини з громом, трясінням і великим гулом — буря, що проноситься, і полум’я вогню, що пожирає.
  • Господь Саваот навідає тебе громом, землетрусом; страшним шумом бурі та вихру, і поломєм огня, що все пожерає.
  • І багатство всіх народів, які воювали проти Аріїла, і всіх, які воювали проти Єрусалима, і всіх, хто зібрався проти нього і гнобить його, буде, як той, хто бачить уві сні.
  • (Але й вони борзо зникнуть) І, як сонне видиво нічне, буде товпа всїх тих народів воюючих проти Аріїла, й усїх, що на його наступили, обложили й його стиснули.
  • І будуть так, як ті, що вві сні п’ють та їдять, коли вони встали, і їхній сон марний, і так, як спраглий, коли сниться, що п’є, уставши, і надалі є спраглий, а його душа марно надіялася, — так буде багатство всіх народів, які воювали проти гори Сіон.
  • І, як голодному сниться, що він їсть, а прокинеться, — аж голод його мучить; та й, як багнущому сниться, що він пє, а прокинеться, — аж його вялить і жадоба палить, так буде й з роєм всїх тих народів, що проти гори Сиону будуть воювати.
  • Ослабніть і будьте здивовані, упийтеся не п’янким напоєм, і не вином!
  • З'умійтесь же й дивуйтесь! Вони других ослїпили, та й самі ослїпли; вони пяні, хоч не від вина, — заточуються, хоч не від напою;
  • Адже Господь напоїв вас духом покаяння. Він зажмурить ваші очі й затьмарить ваших пророків та їхніх князів, які бачать скрите.
  • Господь бо навів на вас духа сонливого й замкнув очі ваші, — пророків, та закрив голови ваші — віщих мужів.
  • І всі ці слова будуть для вас, як слова цієї запечатаної книги, про яку, — коли її дадуть людині, навченій письма, кажучи: Прочитай це! — вона скаже: Не можу прочитати, бо вона запечатана!
  • І всяке пророцтво — се для вас те саме, що слова в книзї під печаттю: подають її письменному й кажуть: "прочитай її"; а той відказує: "не можу, бо вона запечатана";
  • І буде дано цю книгу в руки людини, яка не знається на книгах, і скажуть їй: Прочитай це! І вона скаже: Не знаю письма!
  • І передають її такому, що не вміє читати, та й кажуть: "прочитай її"; то й же відказує: "я читати не вмію".
  • І сказав Господь: Цей народ наближається до Мене, своїми устами вони Мене вшановують, а їхнє серце далеко віддалене від Мене, даремно ж вшановують Мене, навчаючи людських заповідей і настанов.
  • І сказав Господь: Позаяк сей нарід устами тілько близиться до мене, і язиком тілько мене шанує, серце ж його далеко відстоїть від мене, а страх їх передо мною походить із науки заповідей людських,
  • Через це ось продовжуватиму змінювати цей народ і зміню їх, знищу мудрість мудрих і заховаю розум розумних!
  • Тим і я з людьми такими незвичайно дивне диво-чудо витворю, так що мудрість у премудрих їх зникне, й розуму в їх розумних не стане.
  • Горе тим, які глибоко вникають, даючи пораду, та не через Господа. Горе вам, які чините раду приховано! Їхні діла будуть у темряві, і вони скажуть: Хто нас побачив, і хто пізнає нас, або те, що ми робимо?
  • Горе тим, що гадають глибоко сховатись, щоб задуму свою втаїти перед Господом; що чинять справи свої в темряві, й говорять: Хто нас побачить, хто взнає?
  • Хіба не вважатиметеся за глину гончаря? Чи місиво скаже тому, хто створив: Не ти мене створив? Чи творіння скаже тому, хто створив: Нерозумно ти мене створив?
  • Що за безглуздє! Чи ганчарь же й його глина однакі речі? Хиба ж виріб скаже про того, що його виробив: не він зробив мене? або чи ж скаже штучний утвір про того, що її виконав; він нїчо не знає?
  • Чи ще не мало, і буде змінений Ліван, як гора Хермел, і гора Хермел вважатиметься за ліс?
  • Чи ж за короткий, дуже короткий час Ливан не зробиться садом, а сад не будуть уважати лїсом?
  • І в той день глухі почують слова книги, і очі сліпих, — ті, які в темряві, і ті, які в імлі, — побачать!
  • І почують у той час глухі слова книги, та й прозрять із пітьми й темряви очі слїпих.
  • І бідні зрадіють через Господа в радості, і ті з людей, хто повірив, наповняться радістю.
  • І будуть страдаючі що-раз більше радуватись у Господї, і вбогі будуть веселитись в Сьвятім Ізрайлевім;
  • Не стало беззаконного, і гордий загинув, а беззаконні винищені через зло,
  • Бо не стане вже тих, що других з'обижали, щезнуть ті, що на сьміх підіймали, й будуть вигублені всї, що за неправдою побивались;
  • і ті, які чинять, щоб люди грішили словом. А всіх, кого звинувачують у брамах, поставлять як спотикання, — вони звели праведного неправедностями.
  • Що ошукували ближнього словами; що заставляли сїтї тому, хто в воротах суду добивався, а правого на бік відсували.
  • Тому так говорить Господь на дім Якова, який Він відділив від Авраама: Яків тепер не засоромиться, і Ізраїль тепер не змінить обличчя.
  • Тим то так говорить Господь про дом Яковів, — Господь, що вивів Авраама: Яков не буде тодї стидатись, та й лице його не зблїдне.
  • Але коли їхні діти побачать Мої діла, через Мене святитимуть Моє Ім’я, святитимуть Святого Якового і боятимуться Бога Ізраїля.
  • Бо як побачить він у себе дїти свої, твір рук моїх, — то вони будуть сьвято шанувати імя моє, сьвято держати Сьвятого Ізрайлевого, й боятись Бога Якового.
  • І пізнають розум ті, які зведені духом, а ті, хто нарікає, навчаться слухати, і ті язики, які заїкуються, навчаться говорити мир.
  • Тодї ті, що блукають духом, спізнають мудрість, а ті, що стояли опір, навчаться послуху.

  • ← (Ісаї 28) | (Ісаї 30) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025