Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Горе, відступні діти, — так говорить Господь, — ви спланували задум не через Мене, і завіти — не через Мій Дух, а щоб додавати гріхи до гріхів,
Горе синам неслухняним, — говорить Господь, тим, що задумують задуми без мене, — що ввіходять у вмови, менї супротивні, та гріхи на гріхи громадять:
— ті, які йдуть, щоб прийти в Єгипет, аби їм допоміг фараон, щоб єгиптяни їх захистили, а Мене не попросили!
Не спитавшись у мене, ійдуть вони в Египет, щоб шукати підмоги в силї Фараоновій та захистити себе в тїнї Египту.
Адже захист фараона буде для вас на сором і зневагою для тих, хто надіється на Єгипет.
Але сила Фараонова вийде вам на сором, і захист у тїнї в Египтї — на безчесть.
Бо в Тані є проводирі, погані посланці. Марно трудитимуться
Князї твої прийдуть у Зоан-город, а посли твої зійдуть аж до Ханесу;
для народу, який не принесе їм користі, і не є на допомогу при потребі, але на сором і погорду.
Та всї вони застидаються задля того народу, що їм без пожитку; не буде од него нї підмоги, нї хісна, — хиба тілько стид і сором.
Видіння чотириногих в пустелі. У смутку і пригніченні, лев і малюк-левеня, звідти і гадюка, і покоління літаючих зміїв, які понесли на ослах і верблюдах своє багатство до народу, який не приніс їм користі для допомоги, але на сором і погорду.
Ось вам смутне пророцтво про ту скотину, що мандрує в землю полуденню, через країну нужди й тїснечі, де леви та левицї, гаспиди та летючі змиї; перевозять на хребтах ослячих свої добутки, й на верблюджих горбах — надбаннє своє до народу, що їм нема з його вжитку:
Єгиптяни марно і надаремне допомагатимуть вам, бо сповісти їм: Марна ця ваша потіха!
Бо Египецька поміч — річ марна й даремна; тим то й накликав я: сила їх — сидїти тихо.
Отже, тепер, сівши, напиши це на дошці та в книзі, бо це буде на період часу — аж до віку.
Ійди ж, напиши се їм на таблицї, запиши в книгу, щоб воно в їх перед віччу, поки сьвіт сьвітом, стояло.
Адже це народ неслухняний, брехливі сини, які не бажали послухати Божого Закону,
Бо се люд упрямий, дїти віроломні, що не хочуть слухати Божого закону,
ті, які говорять пророкам: Не сповіщайте нам! — і тим, які бачать видіння: Не говоріть нам, але говоріть нам і сповіщайте нам інший обман,
Що видющим ось як говорять: "Нїчого не бачте!" а пророкам: "Не прорікайте нам правду, говоріте, що нам любе, віщуйте, що миле:
і відверніть нас від цієї дороги, заберіть від нас цю стежку, і заберіть від нас Святого Ізраїля!
Зійдїте з дороги, відвернїться від правої путї; відсуньте нам із перед очей Сьвятого Ізрайлевого!"
Через це так говорить Господь, Святий Ізраїля: Через те, що ви не послухалися цих слів і повірили обману, і тому що ти нарікав і поклав надію на це слово,
Тим то Сьвятий ув Ізраїлї ось як говорить: Що ви слово спасенне моє відкидаєте, а вповаєте на оману й неправду, та в тому шукаєте опори, —
через це буде вам цей гріх як стіна, що раптово впаде, як захоплене укріплене місто, падіння якого має статись раптово!
То беззаконство се буде вам, мов щілина перед розпадом, що показалась у мурі високім, — грухне він нагло, в хвилинї.
І його падіння буде як розбиття глиняного посуду, щоб з посуду не знайшлося в них дрібного черепка, в який можеш взяти вогонь, чи в який можеш налити трохи води.
І він розвалить його, як розбивають глиняний горщик, розбиваючи його безпощадно, так що між куснями з його не найдеться нї черепка, щоб із припечка взяти углика, або з криницї води зачерпнути.
Так говорить Господь, Святий Ізраїля: Коли, відвернувшись, зітхатимеш, тоді врятуєшся і пізнаєш, де ти є. Коли покладеш надію на марне, то марною стала ваша сила! Та ви не забажали послухати,
Так бо говорить Господь Бог, Сьвятий Ізрайлїв: Сидячи тихо на місцї, були б ви спаслися; бо в тихостї і надїї вся ваша потуга; та ви не хотїли,
але сказали: Втечемо на коні! Через це втікатимете. І ви сказали: На швидких конях будемо. Через це швидкими будуть ті, хто вас переслідуватиме.
А мовляли: "Нї, ми на конях утечемо", — за те ж і втечете; "ми на бистрих побіжимо", — за те ж і бистрі будуть вас здогоняти!
Від голосу одного втікатиме тисяча, від голосу п’ятьох втікатимуть численні, доки не залишитесь, як стовп на горі, як той, що несе знак на пагорбі.
Зо страху перед одним втїкати ме в вас тисяча, а зо страху перед пятьма так розбігнетесь, що останок із вас буде, наче віха на верху гори, мов знак на горбі.
І знову чекатиме Бог, щоб вас помилувати і через це підніметься, щоб вас помилувати. Тому що Господь Бог є вашим суддею, і де залишите вашу славу? Блаженні ті, які залишаються в Ньому,
Та Господь жде ще, щоб вам ласку явити, здержуєсь, щоб вас пожалувати; бо Господь — се Бог правди; блажен, хто вповає на його.
тому що святий народ житиме в Сіоні. І Єрусалим сильно заплакав [1]: Помилуй мене. Помилує тебе задля голосу твого крику. Коли побачив, вислухає тебе.
На Сионї люд жити ме знов, знов у Ерусалимі; й не будеш гірко плакати, — він змилосердиться на голос плачу твого, й скоро його почує, — дасть відповідь тобі.
І Господь дасть вам хліб смутку і мало води, і більше не наблизяться до тебе ті, хто тебе вводить в оману. Бо твої очі побачать тих, що тебе вводять в оману,
І дасть вам Господь хлїб у горю, й воду в нуждї; і вчителї твої небудуть ховатись та й очі твої будуть бачити вчителїв твоїх;
і твої вуха чутимуть слова тих, які тебе вводять ззаду в оману, що говорять: Це дорога, підемо нею, чи направо, чи наліво.
І уші твої все будуть чути впомин їх позад тебе: Ось дорога, простуй нею! як би ви схибили вправо, чи схибили в лїво;
І ти викинеш посріблених і позолочених божків, роздробиш на куски і розпорошиш, як воду відлученої, і викинеш їх, як випорожнення.
Тодї будуть ідоли в поволоцї срібній, та боввани в поволоцї золотій, — гидотою вам; ти повикидаєш їх, як погань, і казати меш: геть звідсї;
Тоді буде дощ для насіння твоєї землі, і хліб врожаю твоєї землі буде великий і багатий. І твоя худоба в той день пастиметься на врожайному і широкому місці.
І дасть він дощ на насїннє твоє, що ним поле засїєш, і вроджай буде в тебе по нивах і тучен і сочен, а твій скот буде пастись тодї по широких лугах.
Ваші бики і воли, які працюють на землі, їстимуть полову, змішану з просіяним ячменем.
А воли та осли, що порають поле, їсти муть посолену пашу, очищену, та перевіяну лопатою.
І буде на всякій високій горі і на всякому високому пагорбі вода, що тече в той день, коли багато людей загинуть, і коли впадуть башти.
І на всякій високій горі й на горбі високім забурчать бурчаки та потоки води в день великого побою, як упадуть башти.
І світло місяця буде як, світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше вдень, коли Господь оздоровить ураження Свого народу і вилікує біль твоєї рани.
І тодї засьвітить місяць сьвітлом сонця, а сьвітло соняшне буде всемеро яснїйше, як сьвітло сїмох днїв, — того часу, як Господь рани свойму люду перевяже, та погоіть синцї, йому завдані.
Ось Господнє Ім’я йде через безліч часу, — палаючий гнів, слово Його уст зі славою, слово великого гніву, і гнів люті пожирає, як вогонь.
Ось іде, наче з далечезного краю, імя Господнє, горить гнїв у його, поломє страшно палає; уста його повні досади, язик його, мов огонь палючий;
І Його Дух, як вода, що пливе в долині, вона сягатиме аж до шиї, і поділиться, щоб марністю збентежити народи на оману. І їх переслідуватиме омана, і їх схопить віч-на-віч.
Подих його — мов потопний потік, що до шиї сягає, щоб витратити невірних до нащаду; й буде в челюстях невірних узда, що веде ув облуд.
Хіба не треба, щоб ви постійно раділи і постійно входили до Моєї святині, як ті, хто святкує, і як ті, хто веселиться, щоб вийти із сопілкою на Господню гору до Бога Ізраїля?
Ви ж співати мете піснї, як уночі перед сьвятами сьвятими, а на серцї буде весело, як у того, що серед сопілок ійде на гору Господню, до твердинї Ізрайлевої.
І Бог дасть почути славу Його голосу і покаже гнів Його могутньої руки — з гнівом, люттю і полум’ям, що пожирає. Він сильно загримить, як вода і град, які несуться із силою.
І загрімить Господь гласом величним, і явить важку руку свою в гнїву й поломї пожераючого огню; в бурі й повіддї та камінному грядї.
Адже через Господній голос ассирійці зменшаться через поразу, якою їх уразить.
Бо від голосу Господнього Ассур стрепенеться, жезлом ударений.
І вона буде йому звідусіль, звідки він надіявся на допомогу, на яку він покладався. Вони із сопілками і гуслами воюватимуть проти нього у відповідь.
І при кожному ударі палицею, що йому призначена, та що її Господь на його спустить, дзвонити муть бубни й цитрі, й опустошить його безпощадною війною.
Бо ти перед тими днями будеш знову потрібний. Хіба не тобі приготовлено царювати над глибокою долиною, поваленим деревом, вогнем і численними дровами? Гнів Господа, як долина, що палає сіркою!
Наготовлено бо вже давно Тофет також і самому цареві, — а глибокий він і широкий; в кострі його багато огню й дров; подих Господнїй підпалить його потоком сїрки.