Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сталося, що в дні Ахаза, сина Йоатама, сина Озії, царя Юди, прийшов Раассон, цар Араму, і Факей, син Ромелія, царя Ізраїля, проти Єрусалима, щоб воювати проти нього, і не змогли його взяти в облогу.
            І було за царя Юдейського Ахаза Йоатаменка, сина Озіїного, виступав Резин, царь Сирийський, та Факей Ремалїєнко, царь Ізраїлський, проти Ерусалиму, щоб його звоювати, та не здолїли його здобути.
            І сповістили в домі Давида, повідомляючи: Змовився Арам з Єфремом! І жахнулася його душа і душа його народу, так, наче в лісі дерево затрясло вітром.
            Як же сповіщено Давидовому домові: ось Сирийцї розтаборились в землї Ефраїмовій, тодї затремтїло в його й в його люду серце, як тремтить гаєве дерево перед вітром.
            І Господь сказав Ісаї: Вийди назустріч Ахазові, ти і той, хто залишився, Ясув, твій син, до купелі горішньої дороги біля поля тих, які білять полотно,
            Господь же сказав до Ісаїї: Ійди на зустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ясуб, на край водопроводу з верхнього ставу на Шаповаловому шляху,
            і скажеш йому: Бережися, щоб мовчати, і не бійся, і хай не ослабне твоя душа від цих двох згорілих полін, що димлять. Адже коли буде гнів Моєї люті, знову оздоровлю.
            Та й промов до його: Бувай обачен і спокоєн; не лякайсь і нехай не заниває в тебе серце перед оттими двома недогарками-головнями, дарма, що так лютує Резин із Сирийцями та з Ремалїєнком.
            А син Арама і син Ромелія, оскільки вони вчинили погану раду стосовно тебе, кажучи:
            Сирия бо, Ефраїм та Ремалїєнко задумали проти тебе ось яке лихо:
            Підемо в Юдею і, поговоривши з ними, повернемо їх до нас, а над нею поставимо царем сина Тавеїла! —
            Двиньмо проти Юди, та зворушмо його й звоюймо його, й настановимо над ним царем сина Табеїлового.
            то так говорить Господь Саваот: Не встоїть ця рада і так не буде!
            Та Господь Бог ось як говорить: Нїчо з того не буде й воно так не станеться;
            Але голова Араму — Дамаск, і ще шістдесят п’ять років, і не стане царства Єфрема в народі,
            Бо Дамаск — голова Сириї, а Резин — голова в Дамаску, а через шістьдесять і пять год Ефраїм перестане бути народом;
            а голова Єфрема — Самарія, а голова Самарії — син Ромелія. Якщо ж не повірите, то й не зрозумієте!
            А Самария — голова Ефраїмова, а Ремалїєнко — голова Самариїна. Як ви не вірите, так і не остоїтесь.
            Попроси собі знак у твого Господа Бога в глибину чи у висоту.
            Проси знаку собі в Господа, Бога твого, глибоко зпід землї, або високо знад землї.
            І Ахаз сказав: Я не проситиму і не спокушуватиму Господа.
            Ахаз же відказав: Не просити му й не буду Господа спокушувати.
            А Він сказав: Послухайте ж, доме Давида: Чи мало вам змагатися з людьми? Тож як змагатиметеся з Господом?
            Тодї сказав (Ісаїя): Слухай же, доме Давидів: Мало з вас докучати людям, щоб іще й мойму Богові докоряти?
            Тому Господь сам дасть вам знак. Ось діва матиме в лоні й породить сина, і даси його ім’я Еммануїл.
            Оце ж дасть вам сам Господь знак: Ось невинна дївиця почне в утробі та й породить сина, й дадуть імя йому Еммануїл (Бог із нами).
            Він їстиме масло і мед раніше, ніж пізнає, чи зволити погане, чи вибрати добре.
            Молоком та медом буде він жити, аж буде вміти лихе відпихати, а добре вибірати.
            Тому-то раніше, ніж дитина пізнає добро або зло, відкине зло, щоб вибрати добро, і покинутою буде земля, за яку ти боїшся через присутність двох царів.
            Але перш, нїж те хлопя навчиться лихе відпихати, а добре вибірати, буде та земля, що її лякаєшся, полишена обома своїми царями.
            Але Бог наведе на тебе, на твій народ і на дім твого батька дні, які ніколи не приходили від того дня, коли Єфрем відділився від Юди, — царя ассирійців.
            Но й на тебе й на народ твій та на твою родину напустить Господь такі днї, яких не було з того часу, коли Ефраїм одпав од Юди, — напустить царя Ассирийського.
            І буде в той день, що мухами вчинить дзижчання Господь, Який володіє частинами єгипетської ріки, і бджолою, яка є в країні ассирійців.
            І накличе тодї Господь овади з Ниливого рукава в Египтї та бжоли з землї Ассирийської, —
            І підуть усі, і спочинуть в ущелинах країни, у кам’яних порожнинах, у печерах, у всякій розколині та в усякому дереві.
            І налетять вони та й осядуться всї по байраках та по скеляних щілинах і скрізь по тернових кущах та деревах.
            У той день Господь поголить великою й оп’янілою бритвою, що по тому боці ріки царя ассирійців, голову, волосся ніг і бороду.
            І пообголює тодї Господь бритвою, найнятою по тім боцї Евфрату, царем Ассирийським, голову й волоссє над ногами, ба й саму бороду.
            І буде в той день, що людина вигодує телицю з рогатої худоби і дві вівці,
            І буде того часу: хто держати ме одну корову та дві вівцї,
            і буде, що від безлічі отриманого від них кожний, хто залишився на тій землі, їстиме молоко, масло і мед.
            Надоювати ме від них стільки молока, що їсти ме масло; маслом та медом харчити меться кожен, хто ще зостанеться в тій країнї.
            І станеться в той день, що будь-яке місце, де тільки буде тисяча виноградників по тисячі сиклів, перетвориться на суху землю і тернину.
            І буде того часу таке: всюди, де росла тисяча виноградних лоз на тисячу срібних, поросте там тернина та глоги колючі.
            Увійдуть туди зі стрілами і луком, бо голою землею і тернями наповниться вся земля.
            Хиба з стрілами та луками ходити муть туди, бо вся земля заросте самими тернами та бодяками.
            І всяка гора, що ореться, буде зорана, і туди не піде страх, бо перетвориться на голу землю і тернину, — для випасання овець і для вола на топтання.
            І нї на одно узгіррє, що їх сапами сапали, не зважишся пійти, боючись тернини й бодяків колючих; виганяти муть туди хиба воли, та дріб буде їх топтати.