Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Ісаї 66)
|
(Єремії 2) →
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Боже слово, яке було до Єремії, сина Хелкія, зі священиків, який жив в Анатоті, у землі Веніаміна.
Слова Иеремии, сына Хелкии, одного из священников Анатота, что в земле Вениамина.
Те Боже слово, що було до нього в дні Йосії, сина Амоса, царя Юди, у тринадцятому році його царювання.
Слово Господа было к нему в тринадцатом году1 правления Иосии, сына Амона, царя Иудеи.
І було воно в дні Йоакима, сина Йосії, царя Юди, — аж до одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя Юди (аж до полонення Єрусалима в п’ятому місяці).
Господь продолжал возвещать ему Свое слово во времена правления Иоакима, сына Иосии, царя Иудеи, до пятого месяца одиннадцатого года правления Цедекии,2 сына Иосии, царя Иудеи, когда жители Иерусалима были уведены в плен.
І Господнє слово було до нього:
И было ко мне слово Господне:
Раніше, ніж Я тебе створив у лоні, Я тебе знаю, і раніше, ніж ти вийшов із лона, Я тебе освятив, Я тебе поставив пророком для народів.
— Прежде чем Я образовал тебя во чреве, Я уже знал3 тебя, прежде чем ты вышел из утробы, Я избрал тебя; Я назначил тебя пророком для народов.
А я сказав: Ти, Господи Владико, Який є, ось я не вмію говорити, бо я молодий!
Я ответил: — О Владыка Господь!4 Я не умею говорить, ведь я слишком молод.
7 — Та Господь сказав мені: Не говори: Я дуже молодий, бо підеш до всіх, до кого лиш тебе пошлю, і говоритимеш згідно з усім, що тільки тобі накажу.
Но Господь сказал мне: — Не говори: «Я еще молод». Ты пойдешь ко всем, к кому Я пошлю тебя, и будешь говорить все, что Я повелю тебе.
Не бійся їхнього обличчя, бо Я з тобою, щоб тебе спасти, — говорить Господь.
Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, — сказал Господь.
І Господь простягнув до мене Свою руку, і доторкнувся моїх уст, і Господь сказав мені: Ось Я вклав Мої слова у твої уста!
Господь простер руку, коснулся моих уст и сказал мне: — Вот, Я вложил слова Мои в твои уста.
Ось Я тебе сьогодні поставив над народами і над царями, щоб викорінювати, розвалювати, вигублювати, відбудовувати і насаджувати!
Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать.
До мене було Господнє слово, яке запитувало: Що ти бачиш? І я відповів: Горіхову палицю.
И было ко мне слово Господне: — Что ты видишь, Иеремия? — Вижу ветку миндального5 дерева, — ответил я.
А Господь сказав мені: Добре ти побачив, тому що Я пильнував над Моїми словами, щоб їх виконати.
— Верно разглядел, — сказал мне Господь, — ведь Я бодрствую6 над Моим словом, чтобы его исполнить.
І Господнє слово було до мене вдруге, запитуючи: Що ти бачиш? І я сказав: Казан, під яким горить, і його передня сторона з боку півночі.
Вновь было ко мне слово Господне: — Что ты видишь? — Вижу кипящий котел — он движется с севера, — ответил я.
І Господь сказав мені: З боку півночі розгориться зло на всіх, хто живе на землі!
— С севера хлынет беда на всех, кто живет в этой стране, — сказал мне Господь. —
Тому-то ось Я скликаю всі царства з півночі землі, — говорить Господь, — і прийдуть, і кожний поставить свій престол при вході брам Єрусалима і напроти всіх його стін довкола, і так — по всіх містах Юди.
Ведь Я призываю все народы северных царств, — возвещает Господь. —
Они придут и поставят свои престолы у ворот Иерусалима, вокруг всех окружающих его стен, у всех городов Иудеи.
І заговорю судом до них за все їхнє зло, бо Мене покинули і кадили ладаном чужим богам, і поклонялися ділам своїх рук!
Я оглашу приговор им за все их злодеяния: они оставили Меня, и возжигали благовония чужим богам, и поклонялись делам своих рук.
А ти обв’яжи свої стегна, встань і скажи все, що лиш тобі наказую. Не бійся їхньої присутності і не май страху перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе визволити! — говорить Господь.
Соберись! Встань и скажи им все, что Я тебе повелю. Не бойся их, не то Я сокрушу тебя перед ними.
Ось Я тебе поставив сьогоднішнього дня як укріплене місто і як міцну мідну стіну для всіх царів Юди, для його володарів і для народу землі.
Сегодня Я сделал тебя укрепленным городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле — царям Иудеи, ее вельможам, священникам и народу этой страны.
Вони воюватимуть проти тебе, та не здолають тебе, бо Я з тобою, — говорить Господь, — щоб тебе визволити!
Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, — возвещает Господь.
← (Ісаї 66)
|
(Єремії 2) →