Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Для Моава. Так сказав Господь: Горе на Навама, бо він загинув. Захоплено Каріятем, засоромлений Амасаґав і Атат.
«Того часу, — слово Господнє, — я буду Богом усім Ізраїлевим родам, а вони будуть моїм народом.»
Немає вже зцілення Моавові, в Есевоні задумано зло проти нього. Ми його вирубали з-посеред народів, і, гинучи, загине, — за тобою піде меч.
Так говорить Господь: «Народ, що зберігся від меча, знайшов ласку у пустині. Ізраїль іде до спочинку свого.
Бо голос тих, що закричали з Оронема, згуба і велике побиття.
Господь йому здалека з'явився: Я полюбив тебе відвічною любов'ю, тим і зберіг для тебе мою ласку.
Розбитий Моав, сповістіть в Зоґорі.
Я знову тебе відбудую, і будеш відновлена, ізраїльська дівице. Знову хизуватимешся бубнами своїми й виступатимеш у веселім хороводі,
Бо Алаот наповнено плачем, він піде, плачучи, дорогою Оронема, ви почули плач побиття.
знову виноградників насадиш по горбах самарійських. Ті, що їх понасаджують, самі й збирати будуть.
Втікайте і рятуйте ваші душі, і будете, як дикий осел у пустелі.
Настане час, коли вартові будуть гукати по горах ефраїмських: Устаньте, та ходімо на Сіон до Господа, Бога нашого!»
Тому що ти поклав надію на твої оборони, ти будеш захоплений. І Хамос піде в переселення, його священики і його володарі разом.
Так бо говорить Господь: «Співайте радісно про Якова, вознесіте першого з-поміж народів! Хваліте голосно й промовляйте: Господь урятував народ свій, Ізраїля останок!
І прийде знищення на всяке місто, воно не врятується, і двір буде знищений, і рівнина буде знищена, як і сказав Господь.
Ось я їх приведу з північної країни та й позбираю їх із крайсвіту. Між ними сліпий і кривий буде, вагітна й породілля разом. Великою громадою вони сюди повернуться.
Дайте знаки Моавові, бо буде торкнутий дотиком, і всі його міста стануть непрохідними. Звідки в ньому мешканець?
З плачем вийшли вони, а я приведу їх утішених. До водяних потоків поведу їх, дорогою рівною, де не спотикнуться. Бо я — Ізраїлеві батько, й Ефраїм — мій перворідний.
Проклятий той, хто недбайливо чинить Господні діла, що витягає свій меч від крові.
Ось слухайте, народи, — слово Господнє, — оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізраїля розсіяв, його збирає й зберігає як пастир своє стадо.
Спинився Моав від дитинства і поклав надію на свою славу, не наливав з посуду до посуду і у відселення не пішов. Через це залишився в ньому його смак, і його запах не пропав.
Бо Господь викупив Якова, вирятував з рук того, хто дужчий від нього.
Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і пошлю Йому тих, що нахиляють, і нагнуть його, роздроблять його посуд і виллють його напій.
І прийдуть і веселитимуться на височині сіонській, збігатимуться на Господні блага — пшеницю, вино й олію, — та до ягнят і до худоби; душа їхня буде, немов сад, напоєний водою, вони не клопотатимуться більше.
І Моав застидається Хамоса, як і дім Ізраїля засоромився Ветиля, — вони, які надіялися на них.
Тоді дівиця звеселиться у хороводі, а з нею юнаки та й старші. Я оберну печаль їхню на радість, утішу й звеселю їх по печалі їхній.
Як скажете: Ми сильні й людина сильна до воєнних діл?
Душу священиків поживлю ситтю, народ мій насититься благом, — слово Господнє.»
Знищений Моав, його місто, і його вибрана молодь пішла на заріз.
Так говорить Господь: «У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми, розважитись не хоче, бо їх уже немає.»
Близько день Моава, щоб прийти, і його зло дуже швидке.
Так говорить Господь: «Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, — слово Господнє, — вони повернуться з ворожої країни.
Кивайте йому, усі, що довкола нього, усі, що бачите його ім’я. Скажіть: Як зламано славну палицю, палицю величності!
Є ще надія для потомства твого, — слово Господнє, — діти твої повернуться у свої границі.
Зійди від слави і сядь у мокроті, сидячи, побивайся, бо знищено Моав, прийшов на тебе той, хто розбиває твої твердині.
Чую я, чую стогін Ефраїма: Ти покарав мене, і я прийняв кару, мов той бичок неосвоєний; поверни мене, і я повернуся, ти бо — Господь, Бог мій.
Стій на дорозі та гляди, ти, що сидиш в Ароирі, і запитай того, хто втікає і спасається, і скажи: Що трапилося?
Бо після того, як я відвернувся, я розкаявсь; і після того, як я схаменувся, то бив себе по стегнах. Я соромився й стидався, бо носив наругу юнацтва мого.
Засоромлений Моав, бо розбитий. Закричи і заголоси, сповісти в Арноні, що Моав загинув.
Чи не дорогий же в мене син Ефраїм? Чи не люба ж він дитина в мене, що кожного разу, як погрожу йому, всетаки згадую про нього? Тому зворушується супроти нього моє серце, і я зглянусь на нього, — слово Господнє.
І суд приходить на землю Місора на Хелона, на Рефаса і на Мофаата,
Постав собі дороговкази, стовпи повкопуй. Зважай добре на дорогу, на путь, що ним ходила єси, — повертайся, Ізраїлева діво, повертайся у міста твої.
на Девона, на Навава, на дім Девлатема,
Докіль тобі блукати, зрадлива дочко? Господь бо сотворив нове на землі: жінка шукає чоловіка!»
на Каріятем, на дім Ґамола, на дім Маона,
Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: «Ще й ці слова говоритимуть у землі Юдейській та по її містах, коли я зміню їхню долю: Нехай Господь тебе благословить, осідку справедливости, горо святая! —
на Каріот, на Восора і на всі далекі та близькі міста Моава.
І оселиться на ній Юда вкупі зо своїми всіма містами, хлібороби й ті, що за стадами ходять.
Розбитий ріг [1] Моава, і його рука зламана.
Бо я напою душу спрагнену й насичу кожну втомлену душу.»
Напоїть його, бо він звеличився проти Господа. І Моав заплеще своїми руками, і на сміх буде і він.
Тут я прокинувся і подивився, і сон мій був мені солодкий.
Хіба ж не на посміховисько тобі був Ізраїль? Чи був знайдений між твоїми крадежами, що ти воював проти нього?
«Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я засію дім Ізраїля і дім Юди насінням людським і насінням скоту.
Ті, що живуть в Моаві, залишили міста і поселилися в скелях, стали, наче голубки, що гніздяться на скелях при устях печери.
І як пильно я назирав за ними, щоб викорінити й зруйнувати, щоб розвалити й погубити та засмутити, так пильнуватиму, щоб їх відбудувати й насадити, — слово Господнє.
Я почув гордість Моава, він дуже згордів своєю гордістю і своєю зарозумілістю, і його серце піднялося.
За тих часів не говоритимуть більше: Батьки їли зелений виноград, а на зубах у синів оскома!
Я ж пізнав його діла. Чи йому не досить, чи не так учинив.
Ні, кожний вмиратиме за свою провину. Кожен, хто їстиме зелений виноград, той й оскому на зубах матиме.
Через це закричіть на Моава звідусіль, закричіть на виснажених мужів Кір-Адаса.
Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і я створю з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт.
За плачем Язера за тобою заплачу, винограднику Севима! Твої галузки перейшли море, торкнулися міст Язера. На твій плід, на твій збір упало знищення.
Не такий завіт, який я заключив з їхніми батьками, коли взяв був їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той — мій завіт! — вони його зламали, хоч я був їхнім Владикою, — слово Господнє.
Усунено веселість і радість з Моавійської землі, і вино було у твоїх чавилах. Вранці не топтали, ані ввечері, не зробили ввечері.
Ні, ось який завіт я створю з домом Ізраїля після тих днів, — слово Господнє: Вкладу закон мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж моїм народом.
Від крику Есевона аж до Елеала їхні міста видали свій голос, від Зоґора аж до Оронема і Аґела Салісія, бо й вода Невріма буде висушена.
Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: Спізнайте Господа! Усі бо вони будуть мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, — слово Господнє, — я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше.»
І знищу Моав, — говорить Господь, — що йде до жертовника і приносить ладан своїм богам.
Так говорить Господь, який дав сонце, аби вдень світило, місяць і зорі, аби вночі світили, який підіймає море, аж ревуть його хвилі, — Господь сил його бо ім'я.
Через це Моє серце Моавом заграє наче сопілкою, Моє серце проти людей Кір-Адаса заграє, наче сопілкою. Через те, що він зберіг, воно загинуло [від людини].
«Якщо закони ці колись передо мною захитаються, — слово Господнє, — тоді потомки Ізраїля перестануть бути передо мною народом повіки.»
Усяку голову в кожному місці оголять, і всякі пагони будуть оголені, і всі руки битимуть себе в груди, і на всякому стегні буде мішковина.
Так говорить Господь: «Коли можна виміряти вгорі небо або дослідити внизу земні основи, то й я відкину ціле потомство Ізраїля за все те, що вони чинили, — слово Господнє.»
І на всіх дахах Моава та на його вулицях буде плач, бо Я розбив, — говорить Господь, — як глиняний посуд, який є непотребом.
Ось прийдуть дні, — слово Господнє, — і відбудують знову це місто для Господа від Хананел-башти до Наріжних воріт.
Як він змінився! Як Моав повернув спину! Моав засоромився і став посміховищем, і на гнів усім довкола нього.
І простягнуть знову землемірний шнур прямо до пагорба Гарев, а потім звернуть до Гоа.