Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Слово, що надійшло до Єремії від Господа на десятому році Седекії, юдейського царя, — це був вісімнадцятий рік Навуходоносора.
Тоді військо вавилонського царя облягло Єрусалим, пророк же Єремія був замкнений у тюремному дворі коло палацу юдейського царя.
А посадив його туди Седекія, цар юдейський, докорявши йому: «Чого ти пророкуєш та говориш: Так каже Господь: Ось я віддам це місто в руки вавилонському цареві, і він його завоює;
та й Седекія, юдейський цар, не уникне рук халдейських, бо його певно видадуть вавилонському цареві на поталу, і розмовлятиме він з ним устами до уст, і очі його будуть глядіти йому в очі;
і поведе він Седекію у Вавилон, і перебуватиме він там, аж покіль не навідаюсь до нього, — слово Господнє. Як будете ж воювати з халдеями, то не пощастить вам?»
І сказав Єремія: «Таке слово надійшло до мене:
Ось Ханамел, син Шаллума, дядька твого, йде до тебе сказати тобі: Купи моє поле в Анатоті, бо за тобою право викупу, щоб його придбати.
І прийшов мій небіж Ханамел, за словом Господнім, до мене в тюремний двір та й каже мені: Купи моє поле в Анатоті, що у Веніяминовій землі, бо за тобою право спадкоємства й право викупу. Купи його собі. Тоді я зрозумів, що це справді було слово Господнє.
І купив я поле в мого небожа Ханамела й одважив йому 17 срібних шеклів.
Списав я купівельну угоду, приклав печать, покликав на те свідків та й відважив на вазі срібло.
А тоді взяв купівельний запис запечатаний і запис відкритий, за законом та уставом,
та й передав купівельний запис Варухові, синові Нерії, сина Махсеї, перед моїм небожем Ханамелом і при свідках, що підписали купівельний запис, і при всіх юдеях, що були у тюремному дворі,
і наказав Варухові прилюдно:
Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Візьми ці записи, цей запечатаний купівельний запис і цей відкритий та й поклади їх у глиняну посудину, щоб він там міг зберегтись довго.
(1) Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Візьми чашу цього нерозбавленого вина з Моєї руки і напоїш усі народи, до яких Я тебе до них посилаю,
Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Будуть колись знову купувати доми й поля ще й виноградники у цій землі.
(2) і виблюють, і стануть безумні від лиця меча, який Я посилаю посеред них.
І, передавши Варухові, синові Нерії, купівельний запис, помоливсь я так до Господа:
(3) І я взяв чашу з Господньої руки, і я напоїв народи, до яких мене Господь послав до них:
Господи Боже! Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю. Для тебе нема нічого неможливого!
(4) Єрусалим, міста Юди, його царів і його володарів, щоб поставити їх на спустошення, на непрохідність і на освистання,
Ти подаєш милостиню тисячам і караєш гріхи батьків у лоні їхніх дітей. Ти, Боже, великий та могутній, ім'я якого — Господь сил,
(5) і фараона, царя Єгипту, і його рабів, і його вельмож, і весь його народ,
великий у намірах і потужний у ділах. Очі твої відкриті на всі стежки людських дітей, щоб воздати кожному за його поведінкою й за плодами його вчинків;
(6) і всіх змішаних, і всіх царів чужинців, Аскалон, Ґазу, Аккарон, останок Азоту,
ти, що творив знаки й чудеса в Єгипетській землі та й по цей день твориш в Ізраїлі і на всіх людях, і звеличив єси своє ім'я, як воно й є нині.
(7) Ідумею, Моавітську землю, синів Аммона,
Ти вивів народ свій Ізраїля з Єгипетської землі, при знаках і чудесах, потужною рукою і простягнутим раменом, і превеликим страхом,
(8) царів Тиру, царів Сидону, царів, що на другому боці моря,
і дав єси їм цю землю, яку клявся дати батькам їхнім, — землю, що тече молоком та медом.
(9) Дедан, Теман, Рос і кожного обстриженого на своєму обличчі,
Вони прийшли й заволоділи нею, але голосу твого не слухали, ані не чинили за законом, а й нічого з того, що заповідав єси їм, не сподіяли; тоді ти послав на них усе це лихо.
(10) і всіх змішаних, що осіли в пустелі,
Ось облогові вежі сягають аж до міста, щоб здобути його. Місто, спустошене мечем, голодом і чумою, впаде у руки халдеям, що воюють проти нього. Те, що ти говорив був, здійснюється, як ти й сам бачиш.
(11) і всіх царів Елама, і всіх царів персів,
А ти, Господи Боже, сказав мені: Купи собі поле за гроші та візьми свідків, — а тим часом місто переходить до рук халдеям!»
(12) і всіх царів зі сходу, тих, що далеко, і тих, що близько, — кожного до свого брата, і всі царства, що на обличчі землі.
І надійшло до мене таке слово Господнє:
(13) І ти скажеш їм: Так сказав Господь Вседержитель: Пийте і сп’янійте! І виблюєте, і впадете, і не встанете від лиця меча, який Я посилаю посеред вас.
«Ось я — Господь, Бог усякого тіла. Чи ж може бути щось для мене неможливим?
(14) І буде, коли не схочуть прийняти чашу з твоєї руки, щоб пити, то скажеш: Так сказав Господь: Неодмінно питимете [1]!
Тим то так говорить Господь: Ось я віддаю це місто в руки халдеям та в руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, і він його здобуде.
(15) Бо в місті, в якому названо на ньому Моє Ім’я, Я починаю чинити зло, і ви жодним чином не очиститеся [2] , бо Я закличу меча на тих, що сидять на землі.
І халдеї, що воюють проти цього міста, вломляться й підпалять це місто і пустять його димом разом з домами, що на їхніх покрівлях воскурювано кадило Ваалові та возливано ливні жертви чужим богам, щоб доводити мене до гніву.
(16) І ти пророкуватимеш проти них ці слова, і скажеш: Господь заговорить з гори, Він видасть Свій голос зі Своєї святині. Він скаже слово проти місця Свого, і дадуть відповідь, наче збирачі винограду. І на тих, що сидять на землі,
Бо сини Ізраїля й сини Юди вже змолоду чинили зло на очу в мене, сини Ізраїля ділами рук своїх тільки приводили мене до гніву, — слово Господнє!
(17) приходить вигублення, на частину землі, бо в Господа суд з народами, Він судиться з кожним тілом, тож безбожні були видані під меч, — говорить Господь.
Хіба що лише на гнів мені та на прикрість стояло це місто з того часу, як його збудовано, аж по цей день; тож я відкину його від мого обличчя
(18) Так сказав Господь: Ось приходить зло від народів на народ, і велика буря виходить з краю землі.
за все зло синів Ізраїля та синів Юди, що вони на гнів мені чинили, — самі вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні, пророки їхні, мужі юдейські й мешканці єрусалимські.
(19) І будуть ранені Господом Господнього дня від краю землі й аж до краю землі. Не будуть поховані, будуть за гній на обличчі землі.
Обернулись до мене плечима, а не обличчям, і коли я навчав їх раз-у-раз старанно, вони мене не слухали, науки не приймали.
(20) Закричіть, пастирі, і закличте! І бийтеся, овечі барани, бо виповнилися ваші дні до зарізу, і впадете так, як вибрані барани.
Ба й у храмі, що носить моє ім'я, виставили свої гидоти, щоб осквернити його.
(21) І пропаде втеча від пастирів і спасіння від овечих баранів.
Вони спорудили Ваалові узвишшя в долині Бен-Гіннома, щоб проводити через вогонь своїх синів та своїх дочок на честь Молоха, чого я не велів їм, і що мені й на думку не спадало, — щоб чинили таку гидоту та Юду до гріха приводили.
(22) Голос крику пастирів і крик овечих баранів, бо Господь вигубив їхні пасовиська,
Тим то нині так говорить Господь про це місто, що про нього твоя мова: Мечем, голодом і чумою віддасться це місто в руки вавилонському цареві.
(23) і оселя миру пропаде з-перед обличчя гніву Мого обурення.
Та ось я позбираю їх знову з усіх земель, куди я їх повиганяв був у моєму гніві, у моїм пересерді й у моїм великім обуренні та й повернуться вони назад на це місце, і я дам їм жити у безпеці.