Переклад Турконяка

New King James Version

У той час, — сказав Господь, — Я буду за Бога для роду Ізраїля, і вони будуть Мені за народ.

Jeremiah in the Dungeon

Now Shephatiah the son of Mattan, Gedaliah the son of Pashhur, Jucal[a] the son of Shelemiah, and Pashhur the son of Malchiah heard the words that Jeremiah had spoken to all the people, saying,

2

Так сказав Господь: Я знайшов його теплим у пустелі з тими, що впали від меча. Ідіть і не знищте Ізраїля.

2

“Thus says the Lord: ‘He who remains in this city shall die by the sword, by famine, and by pestilence; but he who goes over to the Chaldeans shall live; his life shall be as a prize to him, and he shall live.’

3

Господь здалека з’явився йому: Я полюбив тебе вічною любов’ю, через це Я притягнув тебе в милосерді.

3

Thus says the Lord: ‘This city shall surely be given into the hand of the king of Babylon’s army, which shall take it.’ ”

4

Ще тебе збудую, і будеш збудована, дівиця-Ізраїль. Ще візьмеш твій тимпан і вийдеш зі збором тих, що танцюють.

4

Therefore the princes said to the king, “Please, let this man be put to death, for thus he [b]weakens the hands of the men of war who remain in this city, and the hands of all the people, by speaking such words to them. For this man does not seek the [c]welfare of this people, but their harm.”

5

Ще насадите виноградники в горах Самарії, насаджуйте і вихваляйте.

5

Then Zedekiah the king said, “Look, he is in your hand. For the king can do nothing against you.”

6

Адже є день покликання тих, що захищаються в горах Єфрема: Встаньте і підіть до Сіону, до нашого Господа Бога.

6

So they took Jeremiah and cast him into the dungeon of Malchiah [d]the king’s son, which was in the court of the prison, and they let Jeremiah down with ropes. And in the dungeon there was no water, but mire. So Jeremiah sank in the mire.

7

Бо так сказав Господь до Якова: Зрадійте і заіржіть над головою народів, явним зробіть і вихваляйте. Скажіть: Господь спас Свій народ, останок Ізраїля.

7

Now Ebed-Melech the Ethiopian, one of the [e]eunuchs, who was in the king’s house, heard that they had put Jeremiah in the dungeon. When the king was sitting at the Gate of Benjamin,

8

Ось Я їх веду з півночі й зберу їх з кінців землі у свято Фасек [1]. І він породить численну юрбу, і вони повернуться сюди.

8

Ebed-Melech went out of the king’s house and spoke to the king, saying:

9

З плачем вийшли, та з радістю введу їх, поселяючи при потоках вод на рівній дорозі, і на ній не заблукають. Адже Я став за батька для Ізраїля, і Єфрем — Мій первородний!

9

“My lord the king, these men have done evil in all that they have done to Jeremiah the prophet, whom they have cast into the dungeon, and he is likely to die from hunger in the place where he is. For there is no more bread in the city.”

10

Послухайте Господнє слово, народи, і сповістіть на далекі острови. Скажіть: Той, хто розсіяв Ізраїль, збере його і стерегтиме його так, як хто пасе своє стадо.

10

Then the king commanded Ebed-Melech the Ethiopian, saying, “Take from here thirty men with you, and lift Jeremiah the prophet out of the dungeon before he dies.”

11

Бо Господь визволив Якова, вирвав його з руки тих, що сильніші за нього.

11

So Ebed-Melech took the men with him and went into the house of the king under the treasury, and took from there old clothes and old rags, and let them down by ropes into the dungeon to Jeremiah.

12

І прийдуть, і зрадіють на горі Сіон. І прийдуть до Господнього добра, у землю пшениці, вина і плодів, худоби і овець, і їхня душа буде, як плодовите дерево, і більше не голодуватимуть.

12

Then Ebed-Melech the Ethiopian said to Jeremiah, “Please put these old clothes and rags under your armpits, under the ropes.” And Jeremiah did so.

13

Тоді дівчата зрадіють у зборі молодих, і старці зрадіють, і оберну їхній плач на радість, і зроблю їх веселими.

13

So they pulled Jeremiah up with ropes and lifted him out of the dungeon. And Jeremiah remained in the court of the prison.

14

Звеличу і напою душу священиків, синів Левія, і Мій народ наповниться Моїми благами.

14

Zedekiah’s Fears and Jeremiah’s Advice

Then Zedekiah the king sent and had Jeremiah the prophet brought to him at the third entrance of the house of the Lord. And the king said to Jeremiah, “I will ask you something. Hide nothing from me.”

15

Так сказав Господь: У Рамі почуто голос плачу, ридання і голосіння. Рахиль, що плакала, не забажала припинити ридання за своїх синів, бо їх немає.

15

Jeremiah said to Zedekiah, “If I declare it to you, will you not surely put me to death? And if I give you advice, you will not listen to me.”

16

Так сказав Господь: Нехай пропаде твій голос від плачу, а твої очі — від сліз, бо це нагорода за твої діла, і вони повернуться із землі ворогів,

16

So Zedekiah the king swore secretly to Jeremiah, saying, “As the Lord lives, who made our very souls, I will not put you to death, nor will I give you into the hand of these men who seek your life.”

17

тривке місце твоїм дітям.

17

Then Jeremiah said to Zedekiah, “Thus says the Lord, the God of hosts, the God of Israel: ‘If you surely surrender[f] to the king of Babylon’s princes, then your soul shall live; this city shall not be burned with fire, and you and your house shall live.

18

Я почув [2] Єфрема, що голосить: Ти мене покарав, і я був покараний! Як і теля, я не навчився. Поверни мене, і навернуся, бо Ти — мій Господь Бог!

18

But if you do not [g]surrender to the king of Babylon’s princes, then this city shall be given into the hand of the Chaldeans; they shall burn it with fire, and you shall not escape from their hand.’ ”

19

Адже після мого полону я покаявся, і після того, як пізнав, я застогнав за дні сорому, і я тобі показав, що я взяв погорду від моєї молодості.

19

And Zedekiah the king said to Jeremiah, “I am afraid of the Jews who have defected to the Chaldeans, lest they deliver me into their hand, and they abuse me.”

20

Єфрем для Мене — улюблений син, миле дитя, тому що Мої слова в ньому, Я обов’язково пам’ятатиму [3] про нього! Через це Я поспішив до нього, і Я безсумнівно помилую [4] його, — говорить Господь.

20

But Jeremiah said, “They shall not deliver you. Please, obey the voice of the Lord which I speak to you. So it shall be well with you, and your soul shall live.

21

Постав собі сіоніми [5] , зроби тіморіми [6] , поклади твоє серце на плечі. Повернися дорогою, якою ти пішла, дівиця-Ізраїль, повернися до твоїх міст, плачучи.

21

But if you refuse to [h]surrender, this is the word that the Lord has shown me:

22

Доки не повернешся, зневажена дочко? Адже Господь зробив спасіння на нове насадження, у цьому спасінні пройдуть люди.

22

‘Now behold, all the women who are left in the king of Judah’s house shall be surrendered to the king of Babylon’s princes, and those women shall say:
“Your close friends have [i]set upon you
And prevailed against you;
Your feet have sunk in the mire,
And they have [j]turned away again.”

23

Так сказав Господь: Ще скажуть це слово в землі Юди і в його містах, коли поверну його полонених: Благословенний Господь на Його праведній святій горі

23

‘So they shall surrender all your wives and children to the Chaldeans. You shall not escape from their hand, but shall be taken by the hand of the king of Babylon. And you shall cause this city to be burned with fire.’ ”

24

і ті, що живуть у містах Юди, і в усій його землі разом з рільником, і забраний буде в стадо.

24

Then Zedekiah said to Jeremiah, “Let no one know of these words, and you shall not die.

25

Бо Я напоїв усяку спраглу душу і наситив усяку голодуючу душу.

25

But if the princes hear that I have talked with you, and they come to you and say to you, ‘Declare to us now what you have said to the king, and also what the king said to you; do not hide it from us, and we will not put you to death,’

26

Через це Я встав і побачив, і Мій сон Мені був солодким.

26

then you shall say to them, ‘I presented my request before the king, that he would not make me return to Jonathan’s house to die there.’ ”

27

Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і засію Ізраїль і Юду насінням [7] людини та насінням худоби.

27

Then all the princes came to Jeremiah and asked him. And he told them according to all these words that the king had commanded. So they stopped speaking with him, for the conversation had not been heard.

28

І буде, що так, як Я чував над ними, щоби знищити і зло вчинити, так чуватиму над ними, аби збудувати і насадити, — говорить Господь.

28

Now Jeremiah remained in the court of the prison until the day that Jerusalem was taken. And he was there when Jerusalem was taken.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New King James Version

Єремії 38

Jeremiah 38