Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
English Standard Version
І зацарював Седекія, син Йосії, замість Йоакима, якого Навуходоносор поставив царем, щоби царював над Юдою.
Judgment for Idolatry
The word that came to Jeremiah concerning all the Judeans who lived in the land of Egypt, at Migdol, at Tahpanhes, at Memphis, and in the land of Pathros,
The word that came to Jeremiah concerning all the Judeans who lived in the land of Egypt, at Migdol, at Tahpanhes, at Memphis, and in the land of Pathros,
І не послухав він та його слуги, і народ землі Господніх слів, які Він сказав рукою Єремії.
“Thus says the Lord of hosts, the God of Israel: You have seen all the disaster that I brought upon Jerusalem and upon all the cities of Judah. Behold, this day they are a desolation, and no one dwells in them,
І послав цар Седекія Йоахала, сина Селемія, і Софонію, сина священика Маасея, до Єремії, кажучи: Помолися за нас до Господа.
because of the evil that they committed, provoking me to anger, in that they went to make offerings and serve other gods that they knew not, neither they, nor you, nor your fathers.
І Єремія прийшов, і пройшов через середину міста, та його не помістили в дім сторожі.
Yet I persistently sent to you all my servants the prophets, saying, ‘Oh, do not do this abomination that I hate!’
Сила [1] фараона вийшла з Єгипту, а халдеї почули чутку про них і відійшли від Єрусалима.
But they did not listen or incline their ear, to turn from their evil and make no offerings to other gods.
І до Єремії було Господнє слово, кажучи:
Therefore my wrath and my anger were poured out and kindled in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem, and they became a waste and a desolation, as at this day.
Так сказав Господь: Так скажеш цареві Юди, що послав до тебе, аби Мене шукати: Ось сила фараона, що вийшла вам на поміч, повернеться до єгипетської землі,
And now thus says the Lord God of hosts, the God of Israel: Why do you commit this great evil against yourselves, to cut off from you man and woman, infant and child, from the midst of Judah, leaving you no remnant?
і самі халдеї повернуться і воюватимуть проти цього міста, захоплять його і спалять його вогнем.
Why do you provoke me to anger with the works of your hands, making offerings to other gods in the land of Egypt where you have come to live, so that you may be cut off and become a curse and a taunt among all the nations of the earth?
Бо так сказав Господь: Не відповідайте вашим душам, кажучи: Неодмінно відійдуть [2] від нас халдеї! — бо вони не відійдуть!
І якщо поб’єте всю силу халдеїв, що воюють проти вас, і залишаться деякі пробиті, кожний у своєму місці, то вони встануть і вогнем спалять це місто.
They have not humbled themselves even to this day, nor have they feared, nor walked in my law and my statutes that I set before you and before your fathers.
І сталося, що коли пішла халдейська сила від Єрусалима через присутність сили фараона,
“Therefore thus says the Lord of hosts, the God of Israel: Behold, I will set my face against you for harm, to cut off all Judah.
то Єремія вийшов з Єрусалима, щоб піти в землю Веніаміна, аби купити там посеред народу.
I will take the remnant of Judah who have set their faces to come to the land of Egypt to live, and they shall all be consumed. In the land of Egypt they shall fall; by the sword and by famine they shall be consumed. From the least to the greatest, they shall die by the sword and by famine, and they shall become an oath, a horror, a curse, and a taunt.
І він був у брамі Веніаміна, а там чоловік, в якого він відпочивав, Саруя, син Селемія, сина Ананія, і він схопив Єремію, кажучи: Ти втікаєш до халдеїв!
I will punish those who dwell in the land of Egypt, as I have punished Jerusalem, with the sword, with famine, and with pestilence,
А він сказав: Неправда! Я не втікаю до халдеїв! Та він його не послухав. Тож Саруя схопив Єремію та привів його до володарів.
so that none of the remnant of Judah who have come to live in the land of Egypt shall escape or survive or return to the land of Judah, to which they desire to return to dwell there. For they shall not return, except some fugitives.”
І володарі були роздратовані на Єремію і побили його, і відіслали його до дому Йонатана, писаря, бо цей зробили домом сторожі.
Then all the men who knew that their wives had made offerings to other gods, and all the women who stood by, a great assembly, all the people who lived in Pathros in the land of Egypt, answered Jeremiah:
І прибув Єремія до дому ями і в херет [3] , і сидів там багато днів.
“As for the word that you have spoken to us in the name of the Lord, we will not listen to you.
І послав Седекія, і покликав його, і запитав його цар потай, щоб сказав, чи є слово від Господа, і той сказав: Є! Ти будеш виданий у руки царя Вавилону!
But we will do everything that we have vowed, make offerings to the queen of heaven and pour out drink offerings to her, as we did, both we and our fathers, our kings and our officials, in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem. For then we had plenty of food, and prospered, and saw no disaster.
І сказав Єремія цареві: Чим я зневажив тебе, твоїх рабів і цей народ, що ти дав мене до дому сторожі?
But since we left off making offerings to the queen of heaven and pouring out drink offerings to her, we have lacked everything and have been consumed by the sword and by famine.”
І де є ваші пророки, що пророкували вам, кажучи: Не прийде цар Вавилону на цю землю?
Тож тепер, пане царю, нехай моє милосердя впаде перед твоїм обличчям, і чому мене повертаєш до дому писаря Йонатана, хіба ж я там не помру?
Then Jeremiah said to all the people, men and women, all the people who had given him this answer:
І цар наказав, і кинули його до двору сторожі та давали йому одну хлібину на день з місця, де печуть, аж доки не забракло хліба в місті; тож Єремія сидів у дворі сторожі.
“As for the offerings that you offered in the cities of Judah and in the streets of Jerusalem, you and your fathers, your kings and your officials, and the people of the land, did not the Lord remember them? Did it not come into his mind?