Переклад Турконяка

Новый русский перевод

У той час, — говорить Господь, — винесуть кості царів Юди і кості їхніх володарів, і кості священиків, і кості пророків, і кості тих, хто жив у Єрусалимі, з їхніх гробниць

1

В то время, — возвещает Господь, — кости царей и правителей Иудеи, кости священников, пророков и жителей Иерусалима будут выброшены из могил.

2

і провітрюватимуть їх перед сонцем і перед місяцем, і перед усіма зірками, і перед усім небесним військом, — перед тим, що вони полюбили, чому вони служили, за чим вони пішли, чого трималися і чому поклонялися. Вони не будуть оплакані й не будуть поховані, а будуть за прообраз на поверхні землі,

2

Их раскидают под солнцем, луной и всем небесным воинством, которые они любили, которым служили и следовали, которые вопрошали и которым поклонялись. Их не соберут и не захоронят; они будут, как отбросы, валяться на земле.

3

бо вони обрали смерть радше, ніж життя, — усім, хто залишився, хто залишився з того роду, на всякому місці, куди тільки їх вижену.

3

Куда бы Я ни изгнал всех уцелевших из этого злого народа, они смерть предпочтут жизни, — возвещает Господь Сил.

4

Адже так говорить Господь: Хіба той, хто впаде, не встає? Чи той, хто ухилиться, не повертається?

4

— Скажи им: так говорит Господь:

— Разве упав не встают?
Разве сбившись с пути не возвращаются?

5

Чому відвернувся Мій народ безсоромним відверненням, і вони укріпилися в їхній постанові та не забажали повернутися?

5

Почему же этот народ отвернулся от Меня?
Почему же Иерусалим всегда отворачивается от Меня?
Они крепко держатся за ложь
и отказываются вернуться.

6

Сприйміть і послухайте! Чи не так скажуть: Немає чоловіка, який кається у своєму злі, кажучи: Що я вчинив? Спинився бігун від свого бігу, як спітнілий кінь у своєму іржанні,

6

Я внимал и слушал,
но они не говорят правды.
Никто не кается в беззаконии,
говоря: «Что я сделал?»33
Каждый держится своего пути,
точно мчащийся в битву конь.

7

і лелека в небі пізнав свій час, голуб і ластівка, молодий горобець стерегли час їхнього прильоту, а Мій народ не пізнав Господніх присудів.

7

Даже аист в небе
знает свои установленные времена,
и горлица, и ласточка, и журавль34
знают время прилета.
Но Мой народ не знает
определенного Господом.

8

Як говорите: Ми мудрі, і з нами є Господній закон? Надаремно! Погана тростина була в писарів!

8

Как вы можете говорить: «Мы мудры,
и Закон Господень у нас»,
когда на самом деле в ложь превращает его
лживое перо книжников?

9

Мудрі засоромилися, злякалися і були схоплені, бо знехтували Господнім словом. Яка в них мудрість?

9

Опозорятся мудрецы;
ужаснутся и запутаются в силках.
Если они отвергли Господне слово,
то в чем же их мудрость?

10

Через це дам їхніх жінок іншим, а їхні поля — тим, які успадковують,

10

За это Я отдам их жен другим
и их поля — новым владельцам.
От малого до великого
жаждут наживы;
все, от пророка и до священника
поступают лживо.

11

Лечат рану Моего народа так,
как если бы это была только царапина.
«Мир, мир», — говорят,
а мира нет.

12

Не стыдно ли им за их мерзости?
Нет, им ни капли не стыдно;
краснеть они не умеют.
За это падут они среди павших,
будут повержены, когда Я накажу их, —
говорит Господь. —

13

і зберуть їхній врожай, — говорить Господь. Немає винограду на виноградній лозі, і немає смоківниць на фігових деревах, і навіть листя облетіло.

13

Я отберу у них урожай, —
возвещает Господь. —
На лозе не останется гроздьев,
а на инжире плодов,
и увянут их листья.
То, что Я дал им,
будет у них отобрано.35

14

Чому ми сидимо? Зберіться, і ввійдемо в укріплені міста, і будьмо відкиненими, адже Бог нас відкинув і напоїв нас жовчною водою, бо ми згрішили перед Ним!

14

— Что же мы сидим?
Собирайтесь!
Побежим в укрепленные города;
там и погибнем!
Господь, наш Бог,
обрек нас на погибель
и поит нас водой отравленной,
потому что мы согрешили против Него.

15

Ми налаштувалися на мир, та не було добра, — на час лікування, і ось біда!

15

Ждем мы мира,
а ничего доброго нет;
ждем времени исцеления,
а вместо этого — ужасы.

16

З Дану почуємо голос його жвавих коней, від голосу іржання при їзді його кіньми здригнулася вся земля. І прийде, і пожере землю та її повноту, місто і тих, хто в ньому живе.

16

Слышен от Дана
храп вражьих коней;
от ржания их жеребцов
содрогается земля.
Враг пришел разрушить страну
и все, что в ней есть,
город и всех, кто живет в нем.

17

Тому що ось Я посилаю на вас зміїв, які спричиняють смерть, на яких немає заклинання, і вони покусають вас.

17

— Вот Я насылаю на вас гадюк,
ядовитых змей, против которых нет заклинаний,
и они будут вас кусать, —
возвещает Господь.

18

Вони невиліковні з болем вашого розгубленого серця.

18

Минула радость, обуяла скорбь36
и болит сердце.

19

Ось голос дочки Мого народу із землі здалека: Хіба Господь не перебуває в Сіоні? Хіба цар — не там? Чому викликали в Мене гнів своїми різьбленими божками і чужими марнотами?

19

Слышен вопль моего народа
из далекой страны:
«Неужели нет Господа на Сионе?
Неужели там больше нет Царя?»
— Зачем они досаждали Мне своими идолами,
тщетой своей чужеземной?

20

Минуло літо, завершилися жнива, а ми не врятовані.

20

— Жатва прошла,
кончилось лето,
а мы все не спасены.

21

Я почорнів через побиття дочки мого народу. Труднощі мене здолали, — болі, як у тої, яка народжує.

21

Из-за ран моего народа я ранен;
я скорблю, и объял меня ужас.

22

Хіба немає мазі в Ґалааді, чи там немає лікаря? Чому не прийшло оздоровлення дочки мого народу?

22

Разве нет в Галааде37 бальзама?
Неужели там нет врача?
Так почему же не исцеляются
раны моего народа?

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

Єремії 8

Иеремия 8