Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
У той час, — говорить Господь, — винесуть кості царів Юди і кості їхніх володарів, і кості священиків, і кості пророків, і кості тих, хто жив у Єрусалимі, з їхніх гробниць
В то время, говорит Господь, выбросят кости царей Иуды, и кости князей его, и кости священников, и кости пророков, и кости жителей Иерусалима из гробов их;
і провітрюватимуть їх перед сонцем і перед місяцем, і перед усіма зірками, і перед усім небесним військом, — перед тим, що вони полюбили, чому вони служили, за чим вони пішли, чого трималися і чому поклонялися. Вони не будуть оплакані й не будуть поховані, а будуть за прообраз на поверхні землі,
и раскидают их пред солнцем и луною и пред всем воинством небесным, которых они любили и которым служили и вслед которых ходили, которых искали и которым поклонялись; не уберут их и не похоронят: они будут навозом на земле.
бо вони обрали смерть радше, ніж життя, — усім, хто залишився, хто залишився з того роду, на всякому місці, куди тільки їх вижену.
И будут смерть предпочитать жизни все остальные, которые останутся от этого злого племени во всех местах, куда Я изгоню их, говорит Господь Саваоф.
Адже так говорить Господь: Хіба той, хто впаде, не встає? Чи той, хто ухилиться, не повертається?
И скажи им: так говорит Господь: разве, упав, не встают и, совратившись с дороги, не возвращаются?
Чому відвернувся Мій народ безсоромним відверненням, і вони укріпилися в їхній постанові та не забажали повернутися?
Для чего этот народ, Иерусалим, находится в упорном отступничестве? они крепко держатся обмана и не хотят обратиться.
Сприйміть і послухайте! Чи не так скажуть: Немає чоловіка, який кається у своєму злі, кажучи: Що я вчинив? Спинився бігун від свого бігу, як спітнілий кінь у своєму іржанні,
Я наблюдал и слушал: не говорят они правды, никто не раскаивается в своём нечестии, никто не говорит: «что я сделал?»; каждый обращается на свой путь, как конь, бросающийся в сражение.
і лелека в небі пізнав свій час, голуб і ластівка, молодий горобець стерегли час їхнього прильоту, а Мій народ не пізнав Господніх присудів.
И аист под небом знает свои определённые времена, и горлица, и ласточка, и журавль наблюдают время, когда им прилететь; а народ Мой не знает определения Господня.
Як говорите: Ми мудрі, і з нами є Господній закон? Надаремно! Погана тростина була в писарів!
Как вы говорите: «мы мудры, и закон Господень у нас»? А вот, лживая трость книжников и его превращает в ложь.
Мудрі засоромилися, злякалися і були схоплені, бо знехтували Господнім словом. Яка в них мудрість?
Посрамились мудрецы, смутились и запутались в сеть: вот, они отвергли слово Господне; в чём же мудрость их?
Через це дам їхніх жінок іншим, а їхні поля — тим, які успадковують,
За то жён их отдам другим, поля их — иным владетелям; потому что все они, от малого до большого, предались корыстолюбию; от пророка до священника — все действуют лживо.
И врачуют рану дочери народа Моего легкомысленно, говоря: «мир, мир!», а мира нет.
Стыдятся ли они, делая мерзости? нет, они нисколько не стыдятся и не краснеют. За то падут они между падшими; во время посещения их будут повержены, говорит Господь.
і зберуть їхній врожай, — говорить Господь. Немає винограду на виноградній лозі, і немає смоківниць на фігових деревах, і навіть листя облетіло.
До конца оберу их, говорит Господь, не останется ни одной виноградины на лозе, ни смоквы на смоковнице, и лист опадёт, и что Я дал им, отойдёт от них.
Чому ми сидимо? Зберіться, і ввійдемо в укріплені міста, і будьмо відкиненими, адже Бог нас відкинув і напоїв нас жовчною водою, бо ми згрішили перед Ним!
«Что мы сидим? собирайтесь, пойдём в укреплённые города и там погибнем; ибо Господь Бог наш определил нас на погибель и даёт нам пить воду с жёлчью за то, что мы грешили пред Господом».
Ми налаштувалися на мир, та не було добра, — на час лікування, і ось біда!
Ждём мира, а ничего доброго нет, — времени исцеления, и вот, ужасы.
З Дану почуємо голос його жвавих коней, від голосу іржання при їзді його кіньми здригнулася вся земля. І прийде, і пожере землю та її повноту, місто і тих, хто в ньому живе.
От Дана слышен храп коней его, от громкого ржания жеребцов его дрожит вся земля; и придут и истребят землю и всё, что на ней, город и живущих в нём.
Тому що ось Я посилаю на вас зміїв, які спричиняють смерть, на яких немає заклинання, і вони покусають вас.
Ибо вот, Я пошлю на вас змеев, василисков, против которых нет заговариванья, и они будут уязвлять вас, говорит Господь.
Вони невиліковні з болем вашого розгубленого серця.
Когда утешусь я в горести моей! сердце моё изныло во мне.
Ось голос дочки Мого народу із землі здалека: Хіба Господь не перебуває в Сіоні? Хіба цар — не там? Чому викликали в Мене гнів своїми різьбленими божками і чужими марнотами?
Вот, слышу вопль дщери народа Моего из дальней страны: разве нет Господа на Сионе? разве нет Царя его на нём? — Зачем они подвигли Меня на гнев своими идолами, чужеземными, ничтожными?
Минуло літо, завершилися жнива, а ми не врятовані.
Прошла жатва, кончилось лето, а мы не спасены.
Я почорнів через побиття дочки мого народу. Труднощі мене здолали, — болі, як у тої, яка народжує.
О сокрушении дщери народа моего я сокрушаюсь, хожу мрачен, ужас объял меня.