Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
У той час, — говорить Господь, — винесуть кості царів Юди і кості їхніх володарів, і кості священиків, і кості пророків, і кості тих, хто жив у Єрусалимі, з їхніх гробниць
Господь говорит: "В это время люди будут выбрасывать кости царей и правителей Иудеи из их захоронений. Они вынесут кости священников и пророков из их гробниц, кости жителей Иерусалима из их могил.
і провітрюватимуть їх перед сонцем і перед місяцем, і перед усіма зірками, і перед усім небесним військом, — перед тим, що вони полюбили, чому вони служили, за чим вони пішли, чого трималися і чому поклонялися. Вони не будуть оплакані й не будуть поховані, а будуть за прообраз на поверхні землі,
И разбросают эти кости по земле под солнцем, под луной, под звёздами. Жители Иерусалима любят поклоняться солнцу, луне и звездам. Никто не соберёт этих костей и не похоронит их снова, и кости этих людей будут словно навоз на земле.
бо вони обрали смерть радше, ніж життя, — усім, хто залишився, хто залишився з того роду, на всякому місці, куди тільки їх вижену.
Я заставлю людей Иудеи оставить их дома и землю, и они будут изгнаны в чужие земли. И те из людей Иудеи, кто не был убит на войне, будут желать себе смерти". Так говорит Господь Всемогущий.
Адже так говорить Господь: Хіба той, хто впаде, не встає? Чи той, хто ухилиться, не повертається?
"Иеремия, скажи народам Иудеи, что так говорит Господь: "Если человек упал, то он встаёт, а если он идёт неправильной дорогой, то поворачивает и идёт назад".
Чому відвернувся Мій народ безсоромним відверненням, і вони укріпилися в їхній постанові та не забажали повернутися?
Народы Иудеи шли неправильным путём, но почему же они и дальше так идут и продолжают верить лжи, и не желают повернуться и правильным путём пойти?
Сприйміть і послухайте! Чи не так скажуть: Немає чоловіка, який кається у своєму злі, кажучи: Що я вчинив? Спинився бігун від свого бігу, як спітнілий кінь у своєму іржанні,
Я слушал их внимательно, но верно не ответил ни один. Все эти люди не сожалеют о своих грехах, не думают о сотворённом зле, бездумно поступая, словно кони, несущиеся в битву.
і лелека в небі пізнав свій час, голуб і ластівка, молодий горобець стерегли час їхнього прильоту, а Мій народ не пізнав Господніх присудів.
Ведь даже птицы знают своё время: и аисты, и голуби, дрозды, стрижи — все знают, когда приходит время перелёта, но Мой народ не знает, чего Господь желает им.
Як говорите: Ми мудрі, і з нами є Господній закон? Надаремно! Погана тростина була в писарів!
Ты продолжаешь утверждать: "У нас есть поучения Господни, и мы мудры". Но это всё не так, поскольку лгали перьями писцы.
Мудрі засоромилися, злякалися і були схоплені, бо знехтували Господнім словом. Яка в них мудрість?
Те "мудрецы" Господни поучения отказывались слушать, поэтому не мудрецы они — в капкан они попали и опозорились.
Через це дам їхніх жінок іншим, а їхні поля — тим, які успадковують,
Я за других отдам их жён, поля отдам другим владельцам. Они все только о деньгах мечтают, от самого ничтожного до знатного. Все, от пророков до священников, — все лгут.
Большую боль народ Мой претерпел — пророки и священники должны на раны наложить повязки, но, как царапины, они врачуют раны. Они говорят, что раны не опасны, но раны их смертельны.
Пророкам и священникам должно быть стыдно за свои поступки, но им неведом стыд за их грехи, и ждёт их наказание со всеми. Я брошу оземь их, когда приду наказывать людей". Так говорит Господь.
і зберуть їхній врожай, — говорить Господь. Немає винограду на виноградній лозі, і немає смоківниць на фігових деревах, і навіть листя облетіло.
"Я заберу все их плоды, весь урожай, — говорит Господь, — Я не оставлю ни виноградины на виноградниках, ни смоквы на смоковницах, и даже высохнет листва. Я всё возьму, что дал".
Чому ми сидимо? Зберіться, і ввійдемо в укріплені міста, і будьмо відкиненими, адже Бог нас відкинув і напоїв нас жовчною водою, бо ми згрішили перед Ним!
"Почему мы сидим, вставайте, побежим в большие города! Если хочет Господь нас убить, то умрём в городах. Мы грешили против Бога, и Он даёт нам пить воду с ядом.
Ми налаштувалися на мир, та не було добра, — на час лікування, і ось біда!
Мы надеялись, что мир к нам придёт, но добра не дождались; надеялись, что простит нас Господь, но дождались несчастий.
З Дану почуємо голос його жвавих коней, від голосу іржання при їзді його кіньми здригнулася вся земля. І прийде, і пожере землю та її повноту, місто і тих, хто в ньому живе.
И возле Дана слышно ржание коней: под копытами их дрожит земля, они разрушат всё, что есть на нашей земле, уничтожат города и живущих в них".
Тому що ось Я посилаю на вас зміїв, які спричиняють смерть, на яких немає заклинання, і вони покусають вас.
"Я посылаю на вас, народ Иудеи, змей ядовитых; их нельзя приручить, и они будут вас жалить". Так говорит Господь.
Ось голос дочки Мого народу із землі здалека: Хіба Господь не перебуває в Сіоні? Хіба цар — не там? Чому викликали в Мене гнів своїми різьбленими божками і чужими марнотами?
Услышь людей моих — по всей стране о помощи все молят со слезами и говорят: "На Сионе ли Господь? Царь не покинул ли Сиона?" Но говорит Господь: "Народы Иудеи ничтожным идолам, чужим богам все поклонялись и разгневали Меня. Зачем они так поступали?"
Минуло літо, завершилися жнива, а ми не врятовані.
И люди говорят: "И жатва завершилась, и лето кончилось, а нам спасения нет".
Я почорнів через побиття дочки мого народу. Труднощі мене здолали, — болі, як у тої, яка народжує.
Больно народу моему — значит больно и мне. Я так печален, что я не в силах говорить.