Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Єремії 52) | (Плач Єремії 2) →

Переклад Турконяка

English Standard Version

  • І сталося, що після того, як захопили в полон Ізраїль і спустошили Єрусалим, Єремія сів, плачучи, і голосив цією жалібною піснею над Єрусалимом, і проказував:
    1 Як самотньо сидить місто [1] , що було, сповнене народами, воно перетворилося, немов на вдову! Те, котре було виповнене народами, яке володіло країнами, стало здавачем данини.
  • How Lonely Sits the City

    How lonely sits the city
    that was full of people!
    How like a widow has she become,
    she who was great among the nations!
    She who was a princess among the provinces
    has become a slave.
  • Воно гірко заплакало [2] вночі, і його сльози на його щоках, і не має нікого, хто б його потішив з усіх, що його любили. Усі його друзі відреклися від нього, стали його ворогами.
  • She weeps bitterly in the night,
    with tears on her cheeks;
    among all her lovers
    she has none to comfort her;
    all her friends have dealt treacherously with her;
    they have become her enemies.
  • Переселено Юдею від його впокорення і від безлічі його рабства. Воно осіло між народами, не знайшло спочинку. Усі, хто його переслідував, його захопили посеред тих, що гноблять.
  • Judah has gone into exile because of afflictiona
    and hard servitude;
    she dwells now among the nations,
    but finds no resting place;
    her pursuers have all overtaken her
    in the midst of her distress.b
  • Дороги Сіону плачуть, оскільки немає тих, що приходять у свято. Усі його брами знищені, його священики стогнуть, його дівчата відведені в полон, і воно засмучене в собі.
  • The roads to Zion mourn,
    for none come to the festival;
    all her gates are desolate;
    her priests groan;
    her virgins have been afflicted,c
    and she herself suffers bitterly.
  • Гнобителі стали йому за голову, і пощастило його ворогам, бо Господь упокорив його через значне число його безбожностей. Його немовлята пішли в полон перед обличчям гнобителя.
  • Her foes have become the head;
    her enemies prosper,
    because the Lord has afflicted her
    for the multitude of her transgressions;
    her children have gone away,
    captives before the foe.
  • І забрано в дочки Сіону всю її красу. Її володарі стали, як барани, що не знаходять стада, і, безсилі, пішли перед обличчям переслідувача.
  • From the daughter of Zion
    all her majesty has departed.
    Her princes have become like deer
    that find no pasture;
    they fled without strength
    before the pursuer.
  • Єрусалим згадав дні свого впокорення і своїх відкинень, усе своє любе, що було від давніх днів, коли його народ упав у руки гнобителя, і для нього не було помічника, його вороги, бачачи, сміялися з його переселення.
  • Jerusalem remembers
    in the days of her affliction and wandering
    all the precious things
    that were hers from days of old.
    When her people fell into the hand of the foe,
    and there was none to help her,
    her foes gloated over her;
    they mocked at her downfall.
  • Єрусалим згрішив гріхом, — через це він захитався. Усі, що його прославляли, його впокорили, бо побачили його сором, і він стогне, і повернувся назад.
  • Jerusalem sinned grievously;
    therefore she became filthy;
    all who honored her despise her,
    for they have seen her nakedness;
    she herself groans
    and turns her face away.
  • Його нечистота біля його ніг, він не згадав свого кінця. Він понизив свою гордість, немає того, хто його потішає! Господи, поглянь на моє впокорення, бо ворог звеличився
  • Her uncleanness was in her skirts;
    she took no thought of her future;d
    therefore her fall is terrible;
    she has no comforter.
    “O Lord, behold my affliction,
    for the enemy has triumphed!”
  • і, гноблячи, простягнув свою руку на все йому любе. Адже він побачив народи, які входили до його святині, ті, кому Ти заповів не входити до Твого збору.
  • The enemy has stretched out his hands
    over all her precious things;
    for she has seen the nations
    enter her sanctuary,
    those whom you forbade
    to enter your congregation.
  • Весь його народ стогне, шукаючи хліба, — дали його улюблене на їжу, щоб повернути душу. Господи, поглянь і подивися, бо він став без честі!
  • All her people groan
    as they search for bread;
    they trade their treasures for food
    to revive their strength.
    “Look, O Lord, and see,
    for I am despised.”
  • Не до вас, усі, що проходять дорогою! Поверніться і погляньте, чи є біль, як мій біль, що стався? Мене впокорив Господь у дні гніву Його обурення.
  • “Is it nothing to you, all you who pass by?
    Look and see
    if there is any sorrow like my sorrow,
    which was brought upon me,
    which the Lord inflicted
    on the day of his fierce anger.
  • Зі Своєї висоти послав вогонь у мої кості, зібрав його. Простягнув сіть моїм ногам, повернув мене назад, дав мене знищеним, — цілий день у болях.
  • “From on high he sent fire;
    into my bonese he made it descend;
    he spread a net for my feet;
    he turned me back;
    he has left me stunned,
    faint all the day long.
  • Він чував над моїми безбожностями. На моїх руках вони сплелися, піднялися мені на шию. Ослабла моя сила, бо дав Господь у мої руки страждання, не зможу встояти.
  • “My transgressions were boundf into a yoke;
    by his hand they were fastened together;
    they were set upon my neck;
    he caused my strength to fail;
    the Lord gave me into the hands
    of those whom I cannot withstand.
  • Господь забрав усіх моїх володарів з-посеред мене, скликав на мене час, щоб розбити моїх вибраних. Господь витиснув чавило дівиці, дочці Юди. За це я плачу.
  • “The Lord rejected
    all my mighty men in my midst;
    he summoned an assembly against me
    to crush my young men;
    the Lord has trodden as in a winepress
    the virgin daughter of Judah.
  • Моє око вивело воду, бо віддалився від мене Той, Хто мене потішає, Хто повертає мою душу. Мої сини були знищені, бо ворог зміцнився.
  • “For these things I weep;
    my eyes flow with tears;
    for a comforter is far from me,
    one to revive my spirit;
    my children are desolate,
    for the enemy has prevailed.”
  • Сіон розвів своїми руками, немає того, хто його потішає. Господь заповів Якову, довкола нього його гнобителі, Єрусалим став відлучений посеред них.
  • Zion stretches out her hands,
    but there is none to comfort her;
    the Lord has commanded against Jacob
    that his neighbors should be his foes;
    Jerusalem has become
    a filthy thing among them.
  • Праведний Господь, бо я засмутив Його уста. Послухайте ж, усі народи, і погляньте на мій біль. Мої дівчата і мої молоді пішли в полон.
  • “The Lord is in the right,
    for I have rebelled against his word;
    but hear, all you peoples,
    and see my suffering;
    my young women and my young men
    have gone into captivity.
  • І закликала я [3] до моїх коханців, а вони мене обманули. Мої священики і мої старійшини — у місті їх не стало, бо шукали собі їжі, щоб повернути свої душі, та не знайшли.
  • “I called to my lovers,
    but they deceived me;
    my priests and elders
    perished in the city,
    while they sought food
    to revive their strength.
  • Поглянь, Господи, бо я пригнічена! Моє лоно стривожилося, обернулося в мені серце моє, бо я зовсім збунтувалася [4]. Ззовні бездітним зробив мене меч, — так, як у домі смерть.
  • “Look, O Lord, for I am in distress;
    my stomach churns;
    my heart is wrung within me,
    because I have been very rebellious.
    In the street the sword bereaves;
    in the house it is like death.
  • Послухайте ж, бо я стогну, немає того, хто мене потішає. Усі мої вороги почули про мою біду і зраділи, бо Ти вчинив. Ти навів день, Ти назвав час, і вони стали подібними до мене.
  • “They heardg my groaning,
    yet there is no one to comfort me.
    All my enemies have heard of my trouble;
    they are glad that you have done it.
    You have broughth the day you announced;
    now let them be as I am.
  • Нехай прийде все їхнє зло перед Твоє обличчя, тож очисти їх, як Ти зробив очищення і за всі мої гріхи, бо численні мої стогони, і моє серце — засмучене.
  • “Let all their evildoing come before you,
    and deal with them
    as you have dealt with me
    because of all my transgressions;
    for my groans are many,
    and my heart is faint.”

  • ← (Єремії 52) | (Плач Єремії 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025