Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.
С погадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.
Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.
Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.
Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.
Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.
І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.
Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.
Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.
В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.
Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.
Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.
Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.
Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.
Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.
Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.
Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —
От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.
Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.
Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?
Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.
О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!