Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
І до мене було Господнє слово в дев’ятому році, у десятому місяці, на десятий день місяця, що промовляло:
И было ко мне слово Господне в девятом году, в десятом месяце, в десятый день месяца:
Людський сину, записуй собі кожного дня від цього дня, в який цар Вавилону пішов проти Єрусалима, від сьогоднішнього дня,
сын человеческий! запиши себе имя этого дня, этого самого дня: в этот самый день царь Вавилонский подступит к Иерусалиму.
і скажи притчу проти дому, що засмучує, і скажеш їм: Так говорить Господь: Постав казан і налий у нього води,
И произнеси на мятежный дом притчу, и скажи им: так говорит Господь Бог: поставь котёл, поставь и налей в него воды;
і кинь у нього порізане, усяке гарне порізане, литку і лопатку, очищені від костей,
сложи в него куски мяса, все лучшие куски, бедра и плеча, и наполни отборными костями;
взяте з вибраної худоби, і пали кості під ними. Заварив, зварив і спік його кості посеред нього.
отборных овец возьми, и разожги под ним кости, и кипяти до того, чтобы и кости разварились в нём.
Через це так говорить Господь: Місто крові — казан, в якому є іржа на ньому, й іржа з нього не зійшла, по частині її вивів, — не впав на нього жереб.
Посему так говорит Господь Бог: горе городу кровей! горе котлу, в котором есть накипь и с которого накипь его не сходит! кусок за куском его выбрасывайте из него, не выбирая по жребию.
- Бо його кров посеред нього, Я його поставив на гладкому камені. Я його не вилив на землю, аби покрити його землею.
Ибо кровь его среди него; он оставил её на голой скале; не на землю проливал её, где она могла бы покрыться пылью.
Щоб вийшов гнів на помсту, щоб Я дав помститися за його кров на гладкому камені, щоб її не покрити.
Чтобы возбудить гнев для совершения мщения, Я оставил кровь его на голой скале, чтобы она не скрылась.
Через це так говорить Господь: І Я побільшу полум’я,
Посему так говорит Господь Бог: горе городу кровей! и Я разложу большой костёр.
помножу дрова і запалю вогонь, щоб м’ясо розварилося, і випарувалась юшка,
Прибавь дров, разведи огонь, вывари мясо; пусть всё сгустится и кости перегорят.
щоб стояло на вугіллі, щоби його мідь нагрілася, розпеклася і розтопилася посеред його нечистоти, і щоби зникла його іржа!
И когда котёл будет пуст, поставь его на уголья, чтобы он разгорелся, и чтобы медь его раскалилась, и расплавилась в нём нечистота его, и вся накипь его исчезла.
Та не зійде з нього його велика іржа, і його іржа буде на сором,
Труд будет тяжёлый; но большая накипь его не сойдёт с него; и в огне останется на нём накипь его.
тому що ти опоганювалося. А що, коли ще не очистишся, доки виповню Мій гнів?
В нечистоте твоей такая мерзость, что, сколько Я ни чищу тебя, ты всё нечист; от нечистоты твоей ты и впредь не очистишься, доколе ярости Моей Я не утолю над тобою.
Я, Господь, сказав, і прийде, і зроблю. Не відставлю і не помилую! За твоїми дорогами і за твоїми пожаданнями судитиму тебе, — говорить Господь. Через це Я тебе судитиму за твоєю кров’ю і судитиму тебе за твоїми пожаданнями, ти — нечиста, славна, і багато засмучуєш.
Я — Господь, Я говорю: это придёт и Я сделаю; не отменю, и не пощажу, и не помилую. По путям твоим и по делам твоим будут судить тебя, говорит Господь Бог.
Людський сину, ось Я забираю в тебе пожадання твоїх очей у бойовому поході. Не турбуйся, ти навіть не плакатимеш!
сын человеческий! вот, Я возьму у тебя язвою утеху очей твоих; но ты не сетуй и не плачь, и слёзы да не выступают у тебя;
Стогін крові, стегна, є жалоба. Твоє волосся не буде на тобі заплетене і твоє взуття — на твоїх ногах, ти не будеш потішена їхніми устами, і людського хліба не їстимеш.
вздыхай в безмолвии, плача по умершим не совершай; но обвязывай себя повязкою и обувай ноги твои в обувь твою, и бороды не закрывай, и хлеба от чужих не ешь.
І я заговорив до народу вранці так, як мені ввечері було заповідано. І я зробив вранці так, як мені заповідано.
И после того, как говорил я поутру слово к народу, вечером умерла жена моя, и на другой день я сделал так, как повелено было мне.
І сказав мені народ: Чому не сповіщаєш нам, що це є, і що ти чиниш?
И сказал мне народ: не скажешь ли нам, какое для нас значение в том, что ты делаешь?
І я сказав їм: До мене було Господнє слово, що промовляло:
И сказал я им: ко мне было слово Господне:
Скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь: Ось Я опоганюю Мої святощі, гордість вашої сили, пожадання ваших очей, і те, що щадить ваші душі. І ваші сини та ваші дочки, яких ви покинули, упадуть від меча.
скажи дому Израилеву: так говорит Господь Бог: вот, Я отдам на поругание святилище Моё, опору силы вашей, утеху очей ваших и отраду души вашей, а сыновья ваши и дочери ваши, которых вы оставили, падут от меча.
І зробите так, як я зробив. Не будете потішені їхніми устами і не їстимете людського хліба,
И вы будете делать то же, что делал я; бороды не будете закрывать и хлеба от чужих не будете есть;
і ваші чуприни — на вашій голові, і ваше взуття — на ваших ногах. І не плакатимете, і не ридатимете, а розтанете у ваших беззаконнях і потішите кожний свого брата.
и повязки ваши будут на головах ваших, и обувь ваша на ногах ваших; не будете сетовать и плакать, но будете истаявать от грехов ваших и воздыхать друг перед другом.
І Єзекіїл буде вам на знак. Саме так, як він зробив, ви зробите, коли це прийде. І пізнаєте, що Я — Господь.
И будет для вас Иезекииль знамением: всё, что он делал, и вы будете делать; и когда это сбудется, узнаете, что Я — Господь Бог.
І ти, людський сину, чи не в день, коли забираю в них силу, піднесення їхньої похвали, пожадання їхніх очей і піднесення їхнього духу, їхніх синів і їхніх дочок,
А что до тебя, сын человеческий, то в тот день, когда Я возьму у них украшение славы их, утеху очей их и отраду души их, сыновей их и дочерей их, —
чи не в той день прийде той, що спасається до тебе, щоб сповістити тобі у вуха?
в тот день придёт к тебе спасшийся оттуда, чтобы подать весть в уши твои.
У той день відкриються твої уста до того, що врятувався, і заговориш, і більше не мовчатимеш. І будеш їм на знак, і пізнають, що Я — Господь.
В тот день при этом спасшемся откроются уста твои, и ты будешь говорить, и не останешься уже безмолвным, и будешь знамением для них, и узнают, что Я — Господь.