Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Єзекіїла 2) | (Єзекіїла 4) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • І Він сказав мені: Людський сину, з’їж цей сувій і піди та скажи синам Ізраїля.
  • І сказав до мене: Сину чоловічий! з'їж, що перед тобою, з'їж оцей звиток, та й іди й говори до синів Ізрайлевих.
  • І я відкрив мої уста, і Він мене нагодував сувоєм.
  • Тодї отворив я уста, а він дав менї з'їсти той звиток;
  • І промовив до мене: Людський сину, твої вуста їстимуть, і твій живіт наповниться цим даним тобі сувоєм. І я його з’їв, і він був у моїх устах як солодкий мед.
  • І сказав менї: Сину чоловічий! нагодуй черево твоє, й засити утробу твою сим звитком, що передаю тобі. І я з'їв, і був він ув устах моїх такий солодкий, як мід.
  • І Він сказав мені: Людський сину, іди, прийди до дому Ізраїля і скажи їм Мої слова.
  • І сказав менї: Сину чоловічий! встань та й іди до Ізрайлевого дому, й говори до них моїми словами;
  • Тому що не до складно-мовного і народу-заїки ти посланий, а до дому Ізраїля,
  • Посилаю бо тебе не до народу з темною мовою й незрозумілим язиком, а до Ізрайлевого дому, —
  • не до численних чужомовних, з дивною мовою народів, і не до тих, що тугі язиком, слова яких не зрозумієш. І якщо б Я тебе послав до таких, вони тебе вислухали б.
  • Не до многих народів із темною мовою й незрозумілим язиком, що слів його ти не второпав би; хоч як би я й до тих послав тебе, то вони б тебе послухали;
  • А дім Ізраїля не захоче тебе послухатися, тому що не бажають Мене слухатися. Адже весь дім Ізраїля — схильний сперечатися і твердого серця.
  • Дом же Ізрайлїв не схоче тебе слухати, бо вони не хочуть слухати мене, тим що дом Ізрайлїв твердолобий і запеклого серця.
  • І ось Я дав твоє обличчя сильним перед їхнім обличчям і укріплю твою перемогу перед їхньою перемогою,
  • Ось, я вчинив твоє лице твердшим, як їх лиця, і твого лоба твердшим, як їх лоби.
  • і завжди буде сильніше від каменя. Не бійся їх і не лякайся їхнього обличчя, бо він — Дім, що засмучує.
  • Як диямант, що твердий над камінь, вчинив я твоє чоло; не бійся їх і не лякайся перед лицем їх, хоч вони дом ворохобний.
  • І Він сказав мені: Людський сину, усі слова, які Я тобі сказав, візьми до твого серця і почуй своїми вухами,
  • І сказав дальше до мене: Сину чоловічий! усї слова мої, що говорити му тобі, прийми до серця й вислухай ушима твоїми;
  • і йди, вийди до полонених, до синів твого народу, заговориш до них і скажеш їм: Так говорить Господь! Може послухають, а може здадуться.
  • Оце ж ійди до вигнанників, до земляків твоїх, та й говори до них і скажи їм: Так говорить Господь Бог! чи будуть вони слухати, чи не будуть.
  • І мене взяв дух, і я почув позаду себе шум великої бурі: Благословенна Господня слава з Його місця.
  • І підняв мене дух у гору, й чув я позад себе голос, наче гуку громового: Благословенна велич Господня, (рушаюча) з місця свого!
  • І я побачив шум крил тварин, що рухали крилами один до одного, і звук коліс поблизу них, і голос бурі.
  • І шум од крил у животин, що торкались одно об одно, й гуркіт од коліс коло них і гук голосного грому.
  • І дух мене підняв, і взяв мене, і я пішов у пориві мого духу, і сильна Господня рука була на мені.
  • Отже дух підняв та й узяв мене й ішов я, сумуючи в тревозї серця мого, а рука Господня вагонїла на менї.
  • Я прийшов до полонених горою, і я обійшов тих, що живуть біля ріки Ховар, тих, що були там, і я сидів там сім днів, живучи посеред них.
  • І прибув я так до переселенцїв у Тель-Абиб, і осїв там, де вони жили, та й провів між ними сїм день, у безтямі.
  • І після сімох днів до мене було Господнє слово, кажучи:
  • А по семи днях надійшло до мене слово Господнє:
  • Людський сину, Я призначив тебе сторожем для дому Ізраїля, тож послухай слова з Моїх уст, і погрожуватимеш їм від Мене.
  • Сину чоловічий! я поставив тебе сторожем дому Ізрайлевого, й ти будеш дослуховатись слів із уст моїх і врозумляти їх від мене.
  • Коли Я кажу беззаконному: Ти дійсно помреш! [1] — а ти не сповістив йому, і ти не сказав, щоб сповістити беззаконному, аби він звернув зі своїх доріг, щоб він жив, то той беззаконний помре у своєму беззаконні, та його крові Я домагатимуся з твоєї руки.
  • Коли я перекажу тобою безбожникові: Ти згинеш, а ти не станеш врозумляти його й говорити, остерегаючи безбожника від ледачої стежки, щоб йому жити, то беззаконник той умре в своїх проступках, я ж доправлятись буду крові його з рук твоїх.
  • Якщо ж ти сповістиш беззаконному, і він не відвернеться від свого беззаконня і від своєї дороги, той беззаконний помре у своєму беззаконні, а ти врятуєш твою душу.
  • Коли ж ти остерігав безбожника, а він не навернувся від безбожностї своєї й не покинув беззаконної дороги своєї, так він умре в проступку свойму, а ти врятував душу твою.
  • І коли праведний відвернеться від своїх праведних учинків і чинитиме переступи, то дам кару перед його обличчям, — він помре, бо ти йому не сповістив. І він помре у своїх гріхах, оскільки не згадаються його праведності, які він робив, та його крові Я домагатимуся з твоєї руки.
  • І коли праведник одступить од праведностї своєї та й укоїть беззаконність, як я положу йому спотичку, й він умре, — то, коли ти не остерігав його, він умре за свій гріх, і йому не згадаються праведні вчинки його, які вчинив, — від тебе ж буду я доправлятись крові його.
  • А якщо ти сповістиш праведному, щоб той не грішив, і він не грішитиме, то праведний безсумнівно буде жити [2] , бо ти йому сповістив, і ти врятуєш свою душу.
  • Коли ж ти остерігати меш праведника, щоб праведник не согрішив, та й він не согрішить, то й він жити ме за те, що дав себе врозумити, й ти спас душу твою.
  • І на мені була Господня рука, і Він сказав мені: Встань і вийди на рівнину, і там говоритиметься до тебе.
  • І була там на менї рука Господня, і він сказав менї: Устань, ійди в поле, а там буду говорити з тобою.
  • І я встав, і вийшов на рівнину, і ось там стояла Господня слава, так, як видіння, і так, як слава, яку я побачив біля ріки Ховат, і я впав на своє обличчя.
  • І рушив я та й пійшов у поле, і ось, стояла там велич Господня, — така велич, яку бачив я на річцї Хеварі, і я впав на лице своє.
  • І зійшов на мене дух, і поставив мене на мої ноги, і заговорив до мене, і сказав мені: Увійди і замкнися посеред твого дому!
  • І ввійшов дух у мене, й поставив мене на ноги, й він говорив ізо мною та й сказав менї: Ійди та заприся в домівцї твоїй.
  • І ти, людський сину, ось на тебе будуть накладені кайдани, і ними тебе зв’яжуть, і не вийдеш з-посеред них.
  • І ось, ти сину чоловічий, на тебе наложять поворози, і звяжуть тебе ними, й ти не будеш нї виходити нї ввіходити.
  • І Я зв’яжу твій язик, і занімієш, і не будеш їм за чоловіка, що картає, тому що це — Дім, що засмучує.
  • І прилїплю язика тобі до гортанї, і занїмієш та й не будеш їм дорікати, вони бо — дом ворохобний.
  • І коли Я говоритиму до тебе, то відкрию твої уста, і скажеш їм: Так говорить Господь: Хто слухає, нехай слухає, а хто не слухається, хай не слухається, тому що це — Дім, що засмучує.
  • А як я схочу говорити з тобою, тодї відчиню уста тобі, й будеш говорити до них: Так говорить Господь Бог! Хто схоче слухати, — слухай, а хто не схоче слухати, нехай не слухає; вони ж бо дом непокірливий.

  • ← (Єзекіїла 2) | (Єзекіїла 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025