Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
У третьому році Кира, царя персів, Даниїлові, якого названо іменем Валтасар, було об’явлене слово, і слово правдиве, і йому дано велику силу і розуміння у видінні.
У ті дні я, Даниїл, плакав три тижні днів.
Улюбленого хліба я не їв, і м’ясо та вино не ввійшли до моїх уст, і я помазанням не помазався аж до завершення трьох тижнів днів.
Двадцять четвертого дня першого місяця я був поблизу великої ріки, вона є Еддекел.
Я підняв свої очі й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у баддім [1] , і його стегна підперезані золотом Офаза,
і його тіло, наче Тарсіс, і його обличчя, наче вигляд блискавки, і його очі, наче вогняні світильники, і його руки і литки, наче вигляд виблискуючої міді, а голос його слів, наче голос натовпу.
І я, Даниїл, один побачив видіння, а мужі, що зі мною, не бачили видіння, але великий жах напав на них, і вони втекли, охоплені страхом.
І я залишився сам, і побачив це велике видіння, і в мені не залишилося сили, і моя слава змінилася на знищення, і я не втримав силу.
І я почув голос його слів, і коли я його почув, то я був діткнений і припав своїм обличчям до землі.
І ось рука, що до мене доторкалася, підвела мене на мої коліна.
І він сказав мені: Даниїле, улюблений чоловіче, зрозумій слова, які я говорю тобі, і стань на твоєму місцезнаходженні, бо тепер я посланий до тебе. І коли він говорив це слово до мене, я встав, трясучись.
А він сказав мені: Не бійся, Даниїле! Бо від першого дня, в який ти віддав своє серце, щоб розуміти і терпіти зло перед твоїм Богом, твої слова були почуті, і я прийшов через твої слова.
І володар царства персів стояв супроти мене двадцять один день, і ось Михаїл, один із перших володарів, прийшов мені допомогти, і я його залишив там з володарем царства персів,
і прийшов сказати тобі, що спіткає твій народ в останні дні, бо видіння ще на дні.
І коли він говорив зі мною згідно із цими словами, я поклав своє обличчя на землю, і я був приголомшений.
І ось, наче подоба людського сина доторкнулася до моїх губ. Я відкрив свої уста і заговорив, і я промовив до того, що стояв переді мною: Господи, у моєму видінні повернулися в мені мої нутрощі, і я не мав сили.
Тож як зможе Твій раб, Господи, говорити із цим моїм Господом? І я, — від тепер не стоятиме в мені сила, і в мені не залишилося духу.
А він продовжив і доторкнувся мене, — наче вигляд людини, — і мене підкріпив,
і він сказав мені: Не бійся, улюблений чоловіче, мир тобі! Будь мужнім і будь сильним! І коли він говорив зі мною, то я скріпився і сказав: Нехай говорить Господь мій, бо ти мене скріпив.
І він сказав: Чи ти знаєш, чому я до тебе прийшов? Тож тепер я повернуся, щоб воювати з володарем персів. І я відходив, а володар греків приходив.
Але лиш тобі сповіщаю записане в Писанні правди, і немає жодного, хто стоїть зі мною в цих справах, але тільки Михаїл, ваш володар.
← (Даниїла 9) | (Даниїла 11) →