Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Цар Навуходоносор до всіх народів, племен, і язиків, що є в усій землі: Нехай мир вам помножиться!
Я, Навуходоносор, жив спокійно у моєму домі й був щасливий у моїм палаці.
Знаки і чуда, які зі мною зробив Всевишній Бог, були до вподоби переді мною, щоб вам сповістити,
Та приснивсь мені сон, який налякав мене, й думки на моєму ложі й видіння моєї голови збентежили мене.
які вони великі та сильні. Його царство, вічне царство, і його влада з роду в рід.
І дав я наказ привести до мене всіх вавилонських мудреців, щоб з'ясували мені його значення.
Я, Навуходоносор, був у моєму домі в добробуті та в процвітанні.
От і прийшли віщуни, чародії, халдеї й звіздознавці. Я оповів їм сон, але вони не могли з'ясувати мені його значення.
Я побачив сон, і він мене перелякав, і я жахнувся на моєму ліжку, і видіння моєї голови мене налякали.
Нарешті ввійшов до мене Даниїл, що йому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух святих богів, і я оповів йому сон:
І мною поставлено припис привести до мене всіх мудреців Вавилону, щоб сповістили мені пояснення сну.
«Валтасаре, голово над віщунами! Я знаю, що дух святих богів у тобі й що тобі ніяка тайна не завдає труду; вислухай же видіння мого сну й скажи мені його значення.
І входили заклиначі, чаклуни, ґазарени, халдеї, і я виклав сон перед ними, та його пояснення вони мені не сповістили,
Видіння моєї голови на моєму ложі: Дивлюсь я, аж ось посеред землі дерево дуже високе.
аж доки не прийшов Даниїл, ім’я якого Валтасар по імені мого бога, який має в собі святого Божого духа, і я перед ним виклав сон.
Виросло дерево те й стало сильним; вершина його сягала аж до неба, аж до країв землі його було видно.
Валтасаре, володарю заклиначів, про якого я пізнав, що в тобі святий Божий дух і всяка таємниця тобі під силу, послухай видіння сну, який я побачив, і скажи мені його пояснення!
Листя на ньому було гарне і плодів на ньому рясно, так що поживи було б для всіх на ньому; у холодку під ним ховались польові звірі, в його гілляках жили небесні птиці, з нього живилось усяке тіло.
На моєму ліжку я бачив, аж ось дерево посеред землі, і його висота величезна.
І бачив я у видіннях моєї голови на моєму ложі — аж це зійшов із неба Невсипущий і Святий.
Дерево стало великим і зміцнилось, і його висота досягла аж до неба, а його крона — до кінців усієї землі.
Він скричав голосно й так промовив: Зрубайте дерево і пообрубуйте його гілляки; обтрусіте листя з нього і плоди його порозкидайте: хай повтікають звірі з-під нього і птиці з його галуззя.
Його листя гарне, і його плід великий, і в ньому — пожива для всіх. І під ним поселялися дикі звірі, а на його галузках селилися птахи неба, і з нього годувалося всяке тіло.
Одначе, пень з корінням у землі залишіте, але в залізних ланцюгах та мідяних, серед трави на полі. Нехай його скроплює роса небесна, нехай, як і худобі, пай його буде з трави земної.
Я бачив у нічному видінні на моєму ліжку, аж ось ір [1] , і Святий з неба зійшов,
Хай перетворять його серце людське і хай дадуть йому серце звіряче, і хай над ним минуть сім часів!
і гучно закликав, і так сказав: Зрубайте дерево і відломіть його галузки, струсіть його листя і розсипте його плід! Хай будуть зрушені звірі, що під ним, і птахи з його галуззя!
Ця постанова зроблена на раді Невсипущих і справа ця — Святих слово, щоб живі знали, що Найвищий панує над людським царством і дає його, кому захоче, і настановляє над ним найприниженішого між людьми.
Тільки залиште ріст його коріння в землі та в залізних і мідних оковах, і в зелені ззовні, і він спочине в небесній росі, а його частка зі звірами в траві землі.
Отакий сон приснився мені, цареві Навуходоносорові; а ти, Валтасаре, скажи його значення, бо ніхто з мудреців мого царства не міг пояснити його глузду, а ти можеш, бо дух святих богів у тобі.»
Його серце відчужиться від людей, і йому буде дане серце звіра, і сім часів від нього будуть відчужені.
Тоді Даниїл, якому ім'я Валтасар, деякий час перебував, мов приголомшений і думки тривожили його. Аж цар почав знову говорити й мовив: «Валтасаре! Нехай цей сон і це видіння тебе не тривожать.» А Валтасар у відповідь: «Пане мій! Нехай би ненависникам твоїм цей сон і ворогам твоїм його значення!
Слово через пояснення іра, і вирок — слово святих, щоб пізнали ті, які живуть, що Господь є Всевишній над людським царством, і кому тільки захоче, дасть його, і погорджене людьми підніме над ним.
Дерево, що ти бачив, що стало великим і сильним, що вершина його сягала аж до неба й що до країв землі його було видно,
Це сон, який побачив я, цар Навуходоносор, і ти, Валтасаре, скажи пояснення, бо всі мудреці мого царства не можуть пояснити мені його значення, ти ж, Даниїле, можеш, бо в тобі святий Божий дух.
що на ньому лист був гарний і плодів на ньому рясно, так що поживи було для всіх на ньому: для звірів польових, які жили під ним, і для птиць небесних, які перебували на його гілляках, —
Тоді Даниїл, якому ім’я Валтасар, перебував у мовчанні якусь одну годину, і його роздуми бентежили його. Цар відповів і сказав Валтасарові: Сон і пояснення хай тебе не підганяє. Та Валтасар відповів і сказав: Пане, сон для тих, що тебе ненавидять, і його пояснення для твоїх ворогів.
це ти, царю, який став великим та сильним, велич якого зросла й сягнула аж до неба, влада ж твоя — до країв світу.
Дерево, яке ти побачив, що стало великим і сильним, висота якого сягала до неба, а його крона — по всій землі,
А що ти, царю, бачив Невсипущого й Святого, який зійшов з неба й сказав: Зрубайте дерево й знищіть його, одначе пень із корінням залишіть у землі, але в залізних і мідяних ланцюгах, серед трави на полі; нехай його скроплює роса небесна й нехай з худобою на полі пай його буде, аж поки не минуть над ним сім часів, —
його листя гарне та його плід численний, і в ньому їжа для всіх, — під ним жили дикі звірі, а в його галузках поселялися небесні птахи, —
то ось його значення, царю, і постанова Найвищого, який прийде на мого пана царя:
є ти, царю! Адже ти став великим і сильним, і твоя велич стала великою, і досягла неба, а твоя влада — до кінців землі.
Тебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш із дикими звірями; тебе будуть, немов вола, травою годувати й роса з неба падатиме на тебе, й сім часів промине над тобою, аж поки не взнаєш, що Найвищий панує над людським царством і дає його, кому захоче.
Оскільки цар побачив іра і Святого, Котрий сходив з неба і сказав: Зрубайте дерево і знищте його! Лише залиште ріст його коріння в землі і залізними та мідними кайданами, і в зелені надворі! І він проживатиме в росі неба, і його частка з дикими звірами, — аж до сімох часів будуть відчужені від нього!
А що наказано було залишити пень із корінням дерева, то це означає, що твоє царство зостанеться при тобі, коли ти визнаєш владу небесну.
Ось його пояснення, царю, і пояснення є Всевишнього, яке досягло мого пана царя:
Тому, о царю, нехай моя порада буде тобі довподоби: спокутуй твої гріхи милостинею і твої переступи — милосердям до бідних; може, й продовжиться твій спокій-благополуччя.»
тебе проженуть від людей, і твоє проживання буде з дикими звірами, і тебе годуватимуть травою, наче вола, і під росою неба проживатимеш, і сім часів зміняться над тобою, аж доки не пізнаєш, що Всевишній панує над людським царством, і кому тільки захоче, його дасть.
Усе це сталося з царем Навуходоносором.
Оскільки ж сказали: Залиште ріст коріння дерева! — то твоє царство тобі залишиться, відколи тільки пізнаєш небесну владу.
За дванадцять місяців, походжаючи царським палацом у Вавилоні,
Через це, царю, нехай моя рада буде тобі милою і очистить твої гріхи в співчутті й твої беззаконня в милосерді до бідних. Можливо Бог буде довготерпеливим до твоїх переступів.
заговорив цар і сказав: «Чи ж не великий цей Вавилон, що я побудував як царський осідок моєю превеликою потугою і на славу величі моїй?»
Це все досягло царя Навуходоносора.
Та ще слова були на устах царських, як надійшов з неба голос: «До тебе, царю Навуходоносоре, мовиться: Царство відійшло від тебе!
Після дванадцяти місяців у храмі свого царства у Вавилоні, проходжуючись,
І тебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш з дикими звірями, й годуватимуть тебе, немов вола, травою, і сім часів промине над тобою, аж поки не взнаєш, що Найвищий панує над людським царством, і кому захоче, тому його дає.»
цар відповів і сказав: Хіба це не є великий Вавилон, який я збудував у дім царства владою моєї сили на честь моєї слави?
Тієї ж самої миті справдилося над Навуходоносором це слово й його вигнано з-поміж людей, і він їв траву, немов віл, і роса з неба падала на його тіло, аж поки його волосся не виросло, немов на орлі, і кігті, немов у птиці.
Ще було слово на устах царя, був голос з неба: До тебе говорять, царю Навуходоносоре, від тебе минуло царство,
«Як же минули ті дні, я, Навуходоносор, підвів мої очі до неба, й розум мій повернувся до мене. Тоді я благословив Найвищого, я хвалив і прославляв Живого повіки. Влада котрого — влада вічна, і царство котрого — від роду й до роду.
і тебе проженуть від людей, і твоє проживання — з дикими звірами, і тебе годуватимуть травою, наче вола, і сім часів зміняться над тобою, аж доки не пізнаєш, що Всевишній панує над царством людей, і якщо кому схоче, його дасть!
Усі, що живуть на землі, не варті нічого! Він чинить з воїнством небесним по своїй волі, а й з тими, що живуть на світі, й нема такого, хто вдарив би його по руці і мовив йому: Що дієш?
Цієї години сповнилося слово на Навуходоносорові, і він був прогнаний від людей і їв траву, наче віл, і його тіло було зрошуване росою з неба, аж доки його волосся не стало великим, як у левів, а його нігті, як у птахів.
Під той час повернувсь до мене мій розум, і на славу мого царства повернулась мені моя велич і мій блиск, і мої радники та мої вельможі мене шукали, і моє царство було привернено мені, й мені знову була дана ще більша влада.
Після закінчення днів я, Навуходоносор, підняв свої очі до неба, і мій розум повернувся до мене, і я поблагословив Всевишнього, — Того, Хто живе навіки, я хвалив, і прославив, бо Його влада — вічна влада, і Його царство з роду в рід,
Тепер я, Навуходоносор, хвалю, возношу й славлю Небесного Царя, всі діла якого праведні, всі путі справедливі й який може принизити тих, що гордо ходять.»