Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І Дарій, мідієць, прийняв царство, маючи шістдесят два роки.
Дарий решил поставить над всем своим царством сто двадцать сатрапов
І до вподоби було перед Дарієм, і поставив над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони були в усьому його царстві,
и выбрал трёх человек, чтобы править над ними. Даниил был одним из этих трёх управляющих. Царь поставил этих людей с тем, чтобы никто не обманул его, и он бы не понёс урона в своём царстве.
а над ними трьох володарів, з яких одним з них був Даниїл, щоб вони передали слово сатрапам, аби не турбувати царя.
Даниил превосходил всех других управляющих, потому что был очень способным человеком и обладал добрым нравом. Даниил так нравился царю, что он помышлял уже поставить его управляющим над всем царством.
І Даниїл був над ними, бо дуже великий дух був у ньому, і цар поставив його над усім його царством.
Когда другие сатрапы и управляющие услышали об этом, они стали завидовать Даниилу. Они стали искать предлога, чтобы обвинить его, и следили за тем, как он управляет царством; но они не находили ничего предосудительного и не могли обвинить его ни в чём. Даниил был очень честным и верным, никогда не обманывал царя и усердно работал.
І володарі та сатрапи шукали, щоб знайти закид проти Даниїла. Та жодного приводу, провини чи помилки в ньому не знайшли, бо він був вірний.
В конце концов эти люди сказали: "Мы никогда не найдём предлога, чтобы обвинить Даниила, поэтому мы должны найти обвинение против него в законе его Бога".
Тож володарі сказали: Ми не знайдемо закиду проти Даниїла, хіба що в законах його Бога.
Тогда два управляющих и сатрапы пошли все вместе к царю и сказали: "Царь Дарий, живи вовеки!
Тоді володарі та сатрапи стали перед царем і сказали йому: Даріє, царю, живи навіки!
Управляющие, наместники, сатрапы, советники и военачальники, все согласились между собой. Мы думаем, что царю надо издать повеление, и каждый должен выполнять его. Если кто в течение тридцати дней будет молиться какому-либо богу или человеку, кроме тебя, царь, то человек этот будет брошен в львиный ров.
Усі вожді та сатрапи, володарі та місцеві правителі, що над твоїм царством, порадилися видати царську постанову і скріпити декретом, щоб як тільки хто-небудь заноситиме прохання до будь-якого бога чи людини впродовж тридцяти днів, — хіба що до тебе, царю, — то він буде вкинений у лев’ячу яму.
Утверди этот закон, царь, и подпиши бумагу, на которой он написан, чтобы закон нельзя было изменить, потому что мидийские и персидские законы не могут быть отменены или изменены".
Отже тепер, царю, зроби угоду і видай листа, щоб не змінився декрет мідійців і персів.
И царь Дарий издал этот закон и подписал его.
Тоді цар Дарій наказав написати декрет.
Даниил всегда молился Богу три раза в день. Три раза в день Даниил становился на колени, молился и прославлял Бога. Услышав о новом указе, Даниил отправился к себе домой. Он поднялся в свою комнату на крыше и подошёл к окнам, которые выходили прямо на Иерусалим. Даниил опустился на колени и стал молится, как он всегда это делал.
І коли Даниїл дізнався, що написано декрет, він пішов до свого дому, а в нього вікна відкриті в його горішній кімнаті напроти Єрусалима, і три часи на день він схилявся на свої коліна, молився і визнавався перед своїм Богом, як робив він і перед тим.
Тогда эти люди подсмотрели и нашли Даниила молящегося и просящего Бога о помощи.
Тоді ті мужі прослідкували і знайшли Даниїла, що він просив і благав свого Бога.
Они отправились к царю и стали говорить о законе, который тот издал. Они сказали: "Царь Дарий, не ты ли подписал закон, который говорит о том, что в последующие тридцать дней тот, кто станет молиться какому-либо богу, или человеку, кроме тебя, царь, будет брошен в львиный ров?" Царь ответил: "Да, я подписал этот закон. А законы мидян и персов не могут быть отменены или изменены".
І, підійшовши, вони кажуть цареві: Царю, хіба ти не видав припис, щоб кожна людина, яка тільки заноситиме прохання до будь-якого бога чи людини впродовж тридцяти днів, — хіба що до тебе, царю, — буде вкинена в лев’ячу яму? І сказав цар: Правдиве слово, і декрет мідійців і персів не буде порушений!
И сказали тогда эти люди царю: "Даниил, один из пленников из Иудеи, ни во что тебя не ставит. Он не обращает никакого внимания на закон, подписанный тобою. Даниил всё ещё молится своему Богу три раза в день".
Тоді вони відповіли перед царем, і кажуть: Даниїл, що із синів юдейських полонених, не підкорився твоєму декретові стосовно рішення, яке ти видав, і три часи на день заносить до свого Бога свої прохання!
Услышав это, царь очень опечалился. Он решил спасти Даниила. До самого заката солнца он старался придумать, как бы спасти его.
Тоді цар, коли почув слово, дуже цим засмутився і обстоював Даниїла, щоб його спасти, і аж до вечора, докладаючи зусиль, намагався його врятувати.
Но те люди снова пришли к царю и сказали ему: "Помни царь, что закон мидян и персов говорит о том, что ни один закон или указ, подписанный царём, не может быть отменён или изменён".
Тоді ті мужі кажуть цареві: Знай, царю, що це декрет мідійців і персів, що не можна змінити жодного рішення чи постанови, яку лиш цар постановить!
И тогда царь Дарий отдал приказ. Даниила привели и бросили в ров со львами. Царь сказал Даниилу: "Я надеюсь, что Бог, Которому ты молишься, спасёт тебя!"
Тоді сказав цар і привели Даниїла, і кинули його в лев’ячу яму. І цар сказав Даниїлові: Твій Бог, Якому ти постійно служиш, тебе визволить.
Принесли большой камень и завалили им вход в львиный ров, а царь запечатал его своим перстнем и наложил свою печать на этот камень. Он также запечатал камень перстнями своих чиновников и наложил на него их печати. Это показывало, что никто не может отодвинуть тот камень и вывести Даниила из львиного рва.
І принесли камінь, і помістили на отвір ями, і цар запечатав своїм перснем і перснем своїх вельмож, щоб не змінилося діло стосовно Даниїла.
После этого царь Дарий вернулся домой. Он ничего не ел в тот вечер, и не хотел, чтобы его развлекали. Всю ночь царь не мог уснуть.
І цар відійшов до свого дому, і спав, не повечерявши. Їжі йому не приносили, і сон від нього відійшов. А Бог замкнув пащі левів, і вони не турбували Даниїла.
На следующее утро царь Дарий встал на рассвете и поспешил к львиному рву.
Тоді цар устав вранці, коли було ясно, і з поспіхом пішов до лев’ячої ями.
Он очень беспокоился, и когда подошёл ко рву, позвал Даниила: "Даниил, раб Бога живого, смог ли твой Бог спасти тебя от львов?"
Коли він наближався до ями, то закричав сильним голосом: Даниїле, рабе живого Бога! Чи твій Бог, Якому ти постійно служиш, зміг тебе визволити з пащі левів?
Даниил ответил: "Царь, живи вовеки!
А Даниїл сказав цареві: Царю, живи навіки!
Мой Бог послал Ангела Своего, чтобы спасти меня, и Ангел закрыл львиные пасти. Львы не причинили мне вреда потому, что мой Бог знает, что я невиновен. Я никогда не делал ничего против тебя, царь".
Мій Бог послав Свого ангела, і він замкнув пащі левів, і мене вони не роздерли, бо перед Ним у мені знайдено праведність. І перед тобою, царю, я проступку не вчинив.
Царь Дарий был необыкновенно счастлив. Он велел своим слугам вытащить Даниила из львиного рва, а когда они подняли его оттуда, на теле у Даниила не оказалось никаких повреждений. Львы не причинили Даниилу вреда, ибо он доверял Богу своему.
Тоді цар був дуже радий за нього і сказав витягнути Даниїла з ями. І Даниїла витягнули з ями, і жодного пошкодження в нього не знайшли, бо він повірив своєму Богові.
Тогда царь дал приказ привести людей, которые обвиняли Даниила, и бросить их с жёнами и детьми в львиный ров. Не успели они опуститься на дно рва, как львы набросились на них, растерзали их тела и сгрызли их кости.
І сказав цар, і привели мужів, які звинуватили Даниїла, і їх, їхніх синів і їхніх жінок вкинули в лев’ячу яму. І не встигли вони досягти дна ями, як вже ними заволоділи леви і потрощили всі їхні кості.
Тогда царь Дарий написал письмо всем народам и племенам, говорящим на разных наречиях по всему миру: Мир вам!
Тоді цар Дарій написав до всіх народів, племен, язиків, що живуть на всій землі: Хай мир вам помножиться!
Я издаю новый закон. Этот закон для людей в каждой области моего царства. Весь народ должен уважать и бояться Бога Даниила. Бог Даниила — живой Бог. Он живёт вечно! Его царство нерушимо. Его закон вечен.
Від мого лиця видано декрет, щоб у всьому володінні мого царства тряслися і боялися обличчя Бога Даниїла, бо Він є Бог живих, і Він залишається навіки, і Його царство не буде знищене, і Його влада — до кінця.
Бог помогает и спасает людей. Бог творит поразительные чудеса на небесах и на земле. Бог спас Даниила от львов.