Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
А два Ааронові сини, Надав та Авіюд, узявши кожен свою кадильницю, поклали в них вогню, вкинули в них ладану і принесли перед Господом сторонній вогонь, — якого Господь не велів їм приносити.
І взяли сини Аронові, Надаб і Абігу кожен кадильницю свою та положили жару в них, і посипали на жар кадила та й почали приносити перед Господом огонь чужоземнїй, чого він їм не заповідав.
Тоді від Господа вийшов вогонь і поглинув їх, — і вони померли перед Господом.
І вийшло сперед Господа поломя та й пожерло їх, і померли вони перед Господом.
Мойсей сказав Ааронові: Це те, про що говорив Господь, кажучи: Тими, хто наближається до Мене, Я повинен святитися і в усій громаді повинен прославлятися. І Аарон розчулився.
І рече Мойсей Аронові: Оце ж і сталось те, що глаголав Господь: В тих, що приближаються до мене, осьвячусь, і перед усїм народом прославлюсь.
Тоді Мойсей покликав Місаїла та Елісафана, синів Озіїла, синів брата Ааронового батька, і сказав їм: Підійдіть і заберіть своїх братів від облич святих за табір.
І мовчав Арон. І покликав Мойсей Мизаїла та Ельзафана, синів Узіїла, дядька Аронового, і сказав їм: Приступіть і винесїть братів ваших із сьвятинї за табір.
Ті підійшли й забрали їх в їхніх хітонах за табір, так, як сказав Мойсей.
І приступили вони, та й віднесли їх у хитонах їх за табір, як повелїв Мойсей.
Тоді Мойсей сказав Ааронові та його синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Не знімайте зі своїх голів клобуків і не роздирайте свого одягу, щоб ви не померли і на всю громаду не впав гнів. Нехай ваші брати, увесь дім Ізраїля, оплакують спалення, яким вони були спалені Господом.
І рече Мойсей Аронові і Єлеазарові й Ітамарові, синам його: Клобуків з голов ваших не скидайте і одежі вашої не шарпайте, щоб не померти вам, і Господь не розлютився на всю громаду; а нехай ваше браттє, ввесь дом Ізрайлів плачуть за погорівшими огнем, що запалив Господь.
А ви не відходьте від входу в намет свідчення, щоб ви не померли, бо на вас — олія помазання, що від Господа. І вони вчинили згідно зі словом Мойсея.
Із входу в соборний намет не виходити мете, щоб не вмерти вам; бо миропомазаннє Господнє на вас. І вчинили вони по слову Мойсейовому.
Коли входитимете в намет свідчення чи підходитимете до жертовника, ні ти, ні твої сини, що з тобою, не питимете вина чи міцного напою — і не помрете. Це — вічний закон для ваших поколінь,
Вина й хмелевих напитків не пий, нї ти сам нї сини твої з тобою, як треба вам увійти в соборний намет, щоб не вмерти вам. Установа віковічна в роди ваші,
щоб розрізняти між собою святе і не святе, нечисте і чисте.
І щоб розбирати вам між тим, що сьвяте, і тим, що не сьвяте, між тим, що чисте, і що не чисте,
І навчиш ізраїльських синів усіх законів, які Господь дав їм через Мойсея.
І навчати синів Ізрайлевих всїх установ, що дав їх Господь вам через Мойсея.
Мойсей сказав Ааронові та Аароновим синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Візьміть [хлібну] жертву, що залишилася з Господніх [вогняних] приношень, і споживіть опрісноки біля жертовника. Це є святе святих.
І рече Мойсей Аронові й Єлеазарові й Ітамарові, синам його, що зостались: Возьміте приніс хлїбний, що зіставсь од огняної жертви Господньої та й їжте його прісним коло жертівника; се бо велика сьвятощ.
Споживіть її у святому місці, бо це — закон тобі й закон твоїм синам із Господніх [вогняних] приношень; так бо мені звелів Господь.
І їсти мете його в сьвятому місцї: бо се пай твій і пай синів твоїх з огняних жертов Господеві; так бо заповідано менї.
Також грудинку [жертви] відлучення та лопатку [жертви] відділення споживіть на святому місці — ти, твої сини і твій дім із тобою, — бо це було дано із жертв спасіння ізраїльських синів як закон тобі і як закон твоїм синам.
Погруддє ж жертви гойданої і лопатку жертви підношеної мусите їсти на чистому місцї, ти й сини твої й дочки твої з тобою: се бо пай твій і пай синів твоїх, призначений із жертов мирних у синів Ізрайлевих.
Люди приноситимуть лопатку [жертви] відділення і грудинку [жертви] відлучення з [вогняними] приношеннями жиру, щоб відлучити як [жертву] відлучення перед Господом, — і це буде тобі, твоїм синам і твоїм дочкам із тобою як вічний закон, як Господь і звелів Мойсеєві.
Лопатку жертви підношеної і грудину жертви гойданої, пускаючи з димом жир, мусите приносити вкупі з огняними жертвами, щоб гойдати їх як жертву гойдану перед Господом, і буде се тобі і синам твоїм з тобою пай віковічнїй: так бо заповідав Господь.
Мойсей розшукував [1] козеня [жертви] за гріх, та виявилося, що воно було спалене! Тож Мойсей розгнівався на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, які залишилися, кажучи:
І Мойсей шукав пильно козла, що принесено як жертву за гріх, аж се його спалено. І розгнївався на Єлеазара та Ітамара, синів остальнїх Аронових і рече:
Чому ви не спожили [жертви] за гріх на святому місці? Адже це — святе святих! Він дав це вам, щоб спожити, щоб ви усунули гріх громади і звершили за них викуплення перед Господом!
Чом не ззїли ви жертви за гріх на місцї сьвятому? се ж бо сьвятощ між сьвятощами, і він дав се вам, щоб узяли на себе гріхи громади та спокутували їх перед Господом.
Адже його крові не було внесено до святого! Споживатимете його перед Його обличчям, усередині, на святому місці, як Господь мені звелів.
Ось крові з неї не внесено в сьвятиню; доконьче треба було вам ззїсти її в сьвятинї, як повелївав я.
Тоді Аарон промовив до Мойсея, кажучи: Якщо вони сьогодні принесли свої [жертви] за гріх і свої всепалення перед Господом, і мені трапились ці речі, — то якщо я споживу [жертви] за гріх сьогодні, чи буде це приємне для Господа?
І сказав Арон до Мойсея: Дивись, приносили вони сьогоднї жертву свою за гріх та всепаленнє своє перед Господом, і таке лучилось менї! А коли б я сьогоднї їв жертву за гріх, чи гаразд воно було би в очах Господа?