Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 1) | (Левит 3) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • А коли якась душа приноситиме в дар Господу [хлібну] жертву, то нехай його даром буде питльоване борошно; нехай він поллє на нього олії, покладе на нього ладану — це є [хлібна] жертва —
  • «Якщо хтось схоче принести Господеві безкровну офіру, з питльованої муки нехай буде його принос; нехай злиє на нього олії і покладе на нього ладану.
  • і принесе до синів Аарона, священиків. А священик, набравши з неї повну пригорщу питльованого борошна з олією та весь її ладан, покладе це на жертовник, як її пам’ятну частку. Це — жертва, приємні пахощі для Господа.
  • І принесе його синам Ароновим, священикам, а священик, узявши з нього повну жменю питльованої муки з олією й з усім ладаном, воскурить на спогад на жертовнику; це вогняна жертва приємного запаху для Господа.
  • А решта з [хлібної] жертви нехай буде для Аарона та його синів. Це є святе святих із Господніх жертв.
  • Останки ж офіри будуть для Арона й синів його, як священна пайка вогняної жертви для Господа.
  • Коли ж він приноситиме в дар [хлібну] жертву, спечену в печі, то нехай принесе прісні хліби з питльованого борошна, замішені на олії, чи прісні коржі, змащені олією.
  • А коли схочеш принести в дар офіру, спечену в печі, нехай то будуть прісні коржі, з питльованої муки, розчиненої на олії, та ладки прісні, помазані олією.
  • Якщо ж твій дар — [хлібна] жертва, приготована на сковороді, то нехай вона також буде прісна, з питльованого борошна, замішеного на олії.
  • Коли ж твій принос-офіра, спечена на сковороді, нехай буде питльована мука, розчинена на олії, прісна;
  • Розломиш їх на шматки та поллєш на них олії. Це є [хлібна] жертва Господу.
  • роздрібниш його на кусні й зіллєш на нього олії: це безкровна жертва.
  • Якщо ж твій дар — [хлібна] жертва, приготована на вогнищі, то нехай і вона буде приготована з питльованого борошна на олії.
  • А як твій принос-офіра, зготована в ринці, то нехай буде зроблена з питльованої муки з олією.
  • Тож він принесе Господу [хлібну] жертву, яку приготує з тих складників, — принесе її до священика. І, наблизившись до жертовника,
  • І принесеш так зготовану офіру Господеві і подаси її священикові, а він піднесе її до жертовника.
  • священик надбере дещо з [хлібної] жертви, як її пам’ятну частку, і покладе священик це на жертовник. Це — [вогняне] приношення, приємні пахощі для Господа.
  • І візьме священик з офіри на спогад частину, і як кадило воскурить на жертовнику; вогняна це жертва приємного запаху для Господа.
  • А те, що залишиться з [хлібної] жертви, буде для Аарона та його синів. Це є святе святих із Господніх [вогняних] приношень.
  • Останки ж офіри будуть для Арона й синів його — як священна пайка вогняної жертви для Господа.
  • Жодної [хлібної] жертви, яку б ви не принесли Господу, не готуйте із закваскою. Адже ніякої закваски й ніякого меду не можна приносити у [вогняне] приношення Господу;
  • Ніяка ваша офіра, що її приносите Господеві, не буде зроблена на квасі, бо ні дріжджів, ні меду, ніколи не палитимете як вогняну жертву Господеві.
  • можете приносити їх як дар первоплоду Господу, а на жертовник, як приємні пахощі Господу, хай вони не покладаються.
  • Ви можете принести їх як принос Господеві з первоплоду, але на жертовник, як приємний запах, вони не підуть.
  • Кожен дар вашої [хлібної] жертви нехай буде посолений сіллю. Не залишите ваших жертвоприношень без солі Господнього завіту; на кожному вашому дарі принесете Господу, вашому Богові, солі.
  • Кожен твій принос-офіру посолиш сіллю; а щоб не забракло твоїй офірі соли Завіту Бога твого, то з усяким твоїм приносом приноситимеш і сіль.
  • Якщо ж ти приноситимеш Господу [хлібну] жертву перших плодів, то принесеш нові прожарені потовчені зерна у [хлібну] жертву перших плодів Господу.
  • А як приноситимеш офіру з первоплодів Господеві, то принесеш колоски, пражені на вогні, або нове потовчене зерно — як офіру з твоїх первоплодів;
  • Поллєш на неї олії й покладеш на неї ладану. Це є [хлібна] жертва.
  • наллєш на неї олії і покладеш на неї ладану: це безкровна жертва.
  • А священик принесе, як її пам’ятну частку, дещо із зерен з олією та весь її ладан. Це — [вогняне] приношення Господу.
  • І воскурить священик, на спогад, немов кадило, частину нового зерна й частину олії з усім ладаном її: це вогняна жертва Господеві.»

  • ← (Левит 1) | (Левит 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025