Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 23) | (Левит 25) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Господь промовив до Мойсея, кажучи:
  • Промовив Господь до Мойсея:
  • Звели ізраїльським синам, нехай вони візьмуть для тебе чистої, витовченої оливкової олії для освітлення, щоб завжди тримати запаленим світильник
  • «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.
  • ззовні завіси в наметі свідчення. Нехай Аарон та його сини тримають його постійно запаленим від вечора до ранку перед Господом. Це — вічний закон для ваших поколінь.
  • Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.
  • Тримайте запаленими лампади на чистому світильнику перед Господом аж до ранку.
  • На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.
  • Візьміть питльованого борошна і приготуйте з нього дванадцять хлібів — один хліб нехай буде з двох десятих частин ефи.
  • Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,
  • І покладіть їх у дві купи, по шість хлібів в одній купі, на чистому столі перед Господом.
  • і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;
  • На кожну купу покладіть чистого ладану та солі, і нехай вони будуть хлібами, які лежать на спомин перед Господом.
  • а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.
  • Нехай це завжди кладеться суботнього дня перед Господом від ізраїльських синів: це — вічний завіт.
  • Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.
  • Нехай це буде для Аарона та для його синів, і нехай вони їдять їх на святому місці, бо це є святе святих, виділене для нього з пожертвуваного Господу: це — вічний закон.
  • Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»
  • Якось син одної жінки-ізраїльтянки, — а він був сином єгиптянина, — вийшов між ізраїльських синів, і посварилися в таборі той, що від ізраїльтянки, та один чоловік-ізраїльтянин.
  • Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.
  • При цьому син жінки-ізраїльтянки, називаючи Господнє Ім’я, проклинав. Тож його припровадили до Мойсея. Ім’я його матері — Саломіт, дочка Дабрі з племені Дана.
  • І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.
  • І його посадили до в’язниці, щоб судити його згідно з Господньою заповіддю.
  • І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь.
  • Тоді Господь промовив до Мойсея, кажучи:
  • І Господь сказав Мойсеєві:
  • Виведи того, хто проклинав, поза табір, і нехай усі, хто це чув, покладуть свої руки на його голову, і нехай уся громада поб’є його камінням.
  • «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.
  • І промов до ізраїльських синів та скажи їм: Кожна людина, яка прокляне Бога, візьме на себе гріх.
  • До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.
  • І хто назве Господнє Ім’я, нехай буде неодмінно вбитий [1]: нехай уся ізраїльська громада поб’є його камінням; чи то захожий, чи то корінний житель, коли він назве Господнє Ім’я, — нехай помре.
  • Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.
  • Людина, яка поб’є душу людини, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбита [2].
  • Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.
  • А хто поб’є тварину, так що та здохне, — нехай відшкодує душу за душу.
  • Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.
  • І якщо хтось завдасть ближньому тілесного пошкодження, то нехай йому буде вчинено так само, як він учинив йому.
  • Хто зранить свого ближнього, — що вчинив він, те й йому нехай учинять.
  • Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб — яке пошкодження він завдасть людині, таке нехай буде йому віддано.
  • Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.
  • Хто поб’є людину, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбитий [3].
  • Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.
  • Нехай право буде одне для захожого і для місцевого жителя, бо Я є Господь, ваш Бог.
  • Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо — Господь, Бог ваш.»
  • Мойсей сказав ізраїльським синам, і вони вивели того, хто проклинав, поза табір та побили його камінням. Й Ізраїльські сини вчинили так, як Господь звелів Мойсеєві.
  • І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.

  • ← (Левит 23) | (Левит 25) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025