Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 26) | (Числа 1) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Господь промовив до Мойсея, кажучи:
  • Господь сказав Мойсеєві:
  • Промов до ізраїльських синів та скажи їм:
    Якщо якийсь чоловік складатиме обітницю як вартість своєї душі Господу,
  • «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Коли хтонебудь обітує Господеві грошову вартість якоїсь особи,
  • то ось яка буде вартість мужчини віком від двадцяти до шістдесяти років: його вартість буде п’ятдесят дідрахм срібла, важачи священною вагою;
  • то за чоловіка від двадцятьох до шістдесятьох років оцінка буде п'ятдесят срібних шеклів, по шеклю святині,
  • відповідна ж вартість жінки буде тридцять дідрахм.
  • а за жінку оцінка буде тридцять шеклів;
  • А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то вартість хлопця буде двадцять дідрахм, а дівчини — десять дідрахм.
  • а як матиме від п'ятьох до двадцятьох років, то за чоловічу стать оцінка — двадцять шеклів, а за жіночу — десять шеклів;
  • А віком від одного місяця до п’яти років вартість хлопця буде п’ять дідрахм срібла, а дівчини — три дідрахми.
  • від одного місяця до п'ятьох років, за хлопця оцінка буде п'ять шеклів срібла, а за дівчину — три шеклі.
  • Якщо ж вони віком від шістдесяти років і старші, то якщо це буде мужчина, вартість буде п’ятнадцять дідрахм срібла, а якщо жінка — десять дідрахм.
  • Як же комусь шістдесят років або більше, то оцінка буде: за чоловіка п'ятнадцять шеклів, за жінку десять шеклів.
  • Якщо ж він буде надто бідний для такої вартості, то нехай стане перед священиком, і нехай священик його оцінить — згідно з тим, на що спроможна рука того, хто склав обітницю, священик його оцінить.
  • Коли ж той, хто робить обітницю, вбогий і не може дати по оцінці, то нехай поставлять його перед священиком, і священик оцінить його по його спромозі.
  • А якщо посвячене буде з худоби, з якої можна приносити дар Господу, то те, що він із неї дасть Господу, буде святим.
  • А коли то скотина, з якої приносять у жертву Господеві, то все, що дається Господеві, вважатиметься за святе;
  • Хай він не замінює його — ні доброго поганим, ані поганого добрим. Якщо ж він таки замінить [1] худобину худобиною, то і вона, і її заміна будуть святі.
  • її не можна ні перемінити, ні підмінити, ні кращої на гіршу, ні гіршої на кращу; коли ж хтось замінить скотину за скотину, то одна й друга стануть святими.
  • Якщо ж це буде якась нечиста худоба, з якої не можна приносити дару Господу, то нехай він поставить ту худобину перед священиком,
  • Коли ж то буде якась скотина нечиста, що не приноситься Господеві в жертву, то нехай її поставлять перед священиком,
  • і нехай священик оцінить її, чи вона добра, чи погана, і як священик оцінить, так і буде.
  • і священик оцінить її, чи добра, чи не добра; як її священик оцінить, так і буде.
  • А якщо власник буде викупляти [2] її, то нехай додасть до її вартості ще п’яту частину.
  • Якщо б він схотів викупити її, нехай додасть п'ятину до оціненої вартости.
  • Якщо якийсь чоловік посвятить як святе для Господа свій дім, то нехай священик оцінить його, чи він добрий, чи поганий: як священик його оцінить, так і буде.
  • Коли хтось присвятить дім свій як святиню Господеві, нехай священик оцінить його, чи він варт багато, чи мало; і як його священик оцінить, так і мусить бути.
  • Якщо той, хто посвятив його, захоче викупити свій дім, нехай додасть до того ще п’яту частину з грошей вартості, і він залишиться його.
  • Коли ж той, хто присвячує, схоче викупити свій дім, то нехай додасть п'ятину поверх оцінки, й дім буде його.
  • Якщо ж якийсь чоловік посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то нехай його вартість буде встановлена відповідно до його посіву: мірка ячменю по п’ятдесят дідрахм срібла.
  • Коли хтось присвятить Господеві якесь спадкове поле, то його Оцінка буде за мірою висіву його, п'ятдесят срібних шеклів за один омер ячменю.
  • Якщо він посвятить своє поле, починаючи від самого року звільнення, то воно буде по його повній вартості.
  • Коли від ювілейного року присвятить своє поле, то оцінка зостанеться цілою.
  • Якщо ж він посвятить своє поле пізніше, якийсь час після року звільнення, то нехай священик обрахує гроші за роки, що залишаються до наступного року звільнення, і від його повної вартості буде віднято.
  • А коли по ювілейному році присвятить своє поле, то нехай священик полічить йому гроші за мірою років, що зостаються до наступного ювілейного року, і нехай буде відчислене від оцінки.
  • Якщо той, хто посвятив поле, захоче викупити його, то нехай додасть п’яту частину грошей до його вартості, і воно залишиться його.
  • Якби ж той, хто присвятив, схотів викупити поле, нехай додасть п'ятину ціни, за яку його оцінено, й воно зостанеться за ним.
  • Якщо ж він не викупить того поля і продасть те поле іншій людині, то він більше не зможе викупити його;
  • Коли ж не викупить поля або продасть його іншому чоловікові, то потім не можна його вже більш викупляти.
  • а коли прийде рік звільнення, те поле буде посвячене Господу як виділена земля і стане посілістю для священика.
  • І хоч поле стане звільнене в ювілейному році, однак воно буде присвячене Господеві як поле обітоване; воно перейде в посідання священика.
  • Якщо ж він посвятить Господу частину поля, яке він купив, тобто яке не є з поля його посілості,
  • А коли присвятить Господеві куплене поле, що не належить до його спадщини,
  • то нехай священик обрахує йому повну вартість від року звільнення і нехай він того ж дня віддасть вартість як посвячене Господу.
  • то нехай священик полічить йому відповідно до ціни аж до ювілейного року, а він заплатить її у той же день, як священний дар Господеві.
  • А в рік звільнення те поле буде віддане людині, в якої він його купив, якій належала посілість землі.
  • В ювілейному році поле повернеться до того, в кого він купив його, й належатиме йому як спадкова власність.
  • Нехай кожна вартість буде у священних мірах ваги: одна дідрахма матиме двадцять оболів.
  • Кожна оцінка нехай буде шеклями святині; двадцять гер на один шекель.
  • А кожне первородне, що народиться у твоєї худоби, буде Господнє, тож хай ніхто не посвячує його: чи це теля, чи це вівця, — вони вже Господні.
  • Щодо первородця від скотини, що вже як первородне належиться Господеві, то ніхто не може його присвятити, чи з великорослої воно скотини, чи з дрібної (чи це віл чи ягня), — воно належиться Господеві.
  • Якщо ж воно буде з нечистих чотириногих, то нехай він відшкодує його за його вартістю, додасть до того п’яту частину, і воно залишиться його. А якщо ж він не викупить його, то нехай воно буде продане за його вартістю.
  • Коли ж скотина нечиста, нехай викупить її за оцінкою, додавши до неї п'ятину; як же не викупить, то нехай продасться за оцінкою.
  • Але ніщо, що буде закляте, що людина посвятить Господу із закляттям — із усього, що їй належить, від людини до худоби, чи з поля її посілості, — не може продаватися і не може викуплятися. Усе, що закляте, буде святим святих для Господа.
  • З усього свого майна, що хтось його присвятить Господеві як обітоване, чи людину, чи скотину, чи власне спадкове поле, — нічого не можна продавати, ні викуплювати; все, що обітоване, пресвяте Господеві.
  • І ніхто, хто з людей буде посвячений із закляттям, не може бути викуплений, але нехай буде неодмінно вбитий [3].
  • Ніхто обітований з-між людей не може бути викуплений: він має таким померти.
  • Кожна десята частина з землі, з насіння землі та плоду дерев, належатиме Господу. Це святе для Господа.
  • Всяка десятина від землі, чи від засівів із поля, чи від плодів із дерева, буде Господеві, (вона) свята Господеві.
  • Якщо ж якийсь чоловік буде викупляти [4] свою десятину, то нехай додасть до того п’яту частину, і вона буде його.
  • А хто схоче викупити якусь частину з десятини, нехай додасть до неї п'ятину.
  • І кожна десята частина з великої та дрібної худоби, кожне, що при перерахунку пройде під палицею під десятим числом, буде святим для Господа.
  • Десятина з великорослої чи з дрібної скотини; десятина з усього, що проходить під ґирлиґою пастуха, буде свята Господеві.
  • Не замінюй гарне поганим. Якщо ж ти таки заміниш [5] його, то і його заміна стане святою і не зможе бути викупленою.
  • Не треба вибирати чи краще, чи гірше, й вимінювати його не можна; коли ж його перемінено, то й воно саме, й те, чим замінено його, стане святим Господеві; викупляти його не можна.»
  • Це заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для ізраїльських синів на горі Синай.
  • Ось такі заповіді, що Господь заповідав Мойсеєві для синів Ізраїля на Синай-горі.

  • ← (Левит 26) | (Числа 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025