Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Левит 26) | (Числа 1) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Господь промовив до Мойсея, кажучи:
  • І рече Господь Мойсейові:
  • Промов до ізраїльських синів та скажи їм:
    Якщо якийсь чоловік складатиме обітницю як вартість своєї душі Господу,
  • Промов до дїтей Ізрайлевих і скажи їм: Коли хто небудь робить обітницю, то по цїнуванню твому нехай будуть посьвячені душі Господеві.
  • то ось яка буде вартість мужчини віком від двадцяти до шістдесяти років: його вартість буде п’ятдесят дідрахм срібла, важачи священною вагою;
  • Цїнуваннє ж твоє нехай буде: Чоловіка од двайцятьох років і до шістьдесятьох цїна його пятьдесять секлів срібла, по секлям сьвятинї.
  • відповідна ж вартість жінки буде тридцять дідрахм.
  • А як жінка, то буде цїна твоя трийцять секлів;
  • А якщо вони віком від п’яти до двадцяти років, то вартість хлопця буде двадцять дідрахм, а дівчини — десять дідрахм.
  • А як од пяти років до двайцяти років, так цїна твоя для музького полу буде двайцять секлів, а для женського у трийцять секлів;
  • А віком від одного місяця до п’яти років вартість хлопця буде п’ять дідрахм срібла, а дівчини — три дідрахми.
  • А як од одного місяця до пятьох років, так цїна твоя буде для хлопчика пять секлів, а цїна твоя для дївчатка три секлів срібла;
  • Якщо ж вони віком від шістдесяти років і старші, то якщо це буде мужчина, вартість буде п’ятнадцять дідрахм срібла, а якщо жінка — десять дідрахм.
  • А як же кому шістьдесять років або він старший, так цїна твоя, коли се чоловік, пятнайцять секлів, а як жінка, десять секлів.
  • Якщо ж він буде надто бідний для такої вартості, то нехай стане перед священиком, і нехай священик його оцінить — згідно з тим, на що спроможна рука того, хто склав обітницю, священик його оцінить.
  • Коли ж той, що робить обітницю, не спроможеться дати по твому цїнуванню, так поставити його перед сьвященником, і цїнувати ме його сьвященник; по мірі того, що може дати той, хто робить обітницю, нехай цїнує його сьвященник.
  • А якщо посвячене буде з худоби, з якої можна приносити дар Господу, то те, що він із неї дасть Господу, буде святим.
  • А коли се скотина, з тих, що приносять в жертву Господеві, так усяке, що буде дане Господеві, сьвятим стане.
  • Хай він не замінює його — ні доброго поганим, ані поганого добрим. Якщо ж він таки замінить [1] худобину худобиною, то і вона, і її заміна будуть святі.
  • Нехай не переміняє її і не міняє ситу на захарчовану, чи захарчовану на ситу; а коли ж таки замінить скотину за скотину, так і ся й та стануть сьвятими.
  • Якщо ж це буде якась нечиста худоба, з якої не можна приносити дару Господу, то нехай він поставить ту худобину перед священиком,
  • А коли буде яка нечиста скотина, що не приносять в жертву Господеві, так нехай поставить скотину перед сьвященником,
  • і нехай священик оцінить її, чи вона добра, чи погана, і як священик оцінить, так і буде.
  • Та й оцїнить сьвященник, чи годиться вона, чи не годиться.
  • А якщо власник буде викупляти [2] її, то нехай додасть до її вартості ще п’яту частину.
  • Як оцїнить її сьвященник, так і мусить бути. Коли ж би хто схотїв викупити її, так нехай додасть пятину до цїни твоєї.
  • Якщо якийсь чоловік посвятить як святе для Господа свій дім, то нехай священик оцінить його, чи він добрий, чи поганий: як священик його оцінить, так і буде.
  • І коли хто присьвятить дім свій, як сьвятиню Господеві, оцїнить його сьвященник, чи годиться, чи нї.
  • Якщо той, хто посвятив його, захоче викупити свій дім, нехай додасть до того ще п’яту частину з грошей вартості, і він залишиться його.
  • Як сьвященник оцїнить, так воно й мусить бути. Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити дім свій, так мусить додати ще пятину гроша по цїнуванню твому, і буде його.
  • Якщо ж якийсь чоловік посвятить Господу частину поля зі своєї посілості, то нехай його вартість буде встановлена відповідно до його посіву: мірка ячменю по п’ятдесят дідрахм срібла.
  • А коли частину поля свого присьвячує хто Господеві, так оцїниш по мірі висїву його. За один гомер висїву ячменю цїна пятьдесять секлів срібла.
  • Якщо він посвятить своє поле, починаючи від самого року звільнення, то воно буде по його повній вартості.
  • Коли від ювілейного року присьвятить поле своє, зостанеться воно по цїнуванню твому.
  • Якщо ж він посвятить своє поле пізніше, якийсь час після року звільнення, то нехай священик обрахує гроші за роки, що залишаються до наступного року звільнення, і від його повної вартості буде віднято.
  • А коли по ювілейному роцї присьвятить поле своє, так сьвященник полїчить йому гроші, по мірі лїт, що остались до ювілейного року, і се буде убавлено від цїни твоєї.
  • Якщо той, хто посвятив поле, захоче викупити його, то нехай додасть п’яту частину грошей до його вартості, і воно залишиться його.
  • Коли ж той, хто присьвятив, та схоче викупити поле, так наддати мусить пятину срібла по цїнуванню твому, і останеться воно за ним.
  • Якщо ж він не викупить того поля і продасть те поле іншій людині, то він більше не зможе викупити його;
  • А коли не викупить поля, або продасть поле другому чоловікові, так неможна буде знов викупити його;
  • а коли прийде рік звільнення, те поле буде посвячене Господу як виділена земля і стане посілістю для священика.
  • І буде поле, як вийде вільне в ювілейному роцї, сьвяте Господеві, як поле присьвячене; буде воно сьвященникові як власність його.
  • Якщо ж він посвятить Господу частину поля, яке він купив, тобто яке не є з поля його посілості,
  • А коли присьвятить Господеві поле куплене, що не належить до власного поля його,
  • то нехай священик обрахує йому повну вартість від року звільнення і нехай він того ж дня віддасть вартість як посвячене Господу.
  • Так нехай полїчить йому сьвященник, скільки по цїнуванню його виходить до ювілейного року; і віддасть він цїнуваннє твоє того дня, яко сьвяте Господнє.
  • А в рік звільнення те поле буде віддане людині, в якої він його купив, якій належала посілість землі.
  • В ювілейному роцї вернеться поле знов до того, в кого він купив його, до того, чия земля властиво була.
  • Нехай кожна вартість буде у священних мірах ваги: одна дідрахма матиме двадцять оболів.
  • А всяка цїна твоя буде секлями сьвятинї; двайцять гер на одну секлю.
  • А кожне первородне, що народиться у твоєї худоби, буде Господнє, тож хай ніхто не посвячує його: чи це теля, чи це вівця, — вони вже Господні.
  • Тільки первака від скотини, що вже як первородний належиться Господеві, не присьвячувати ме нїхто.
  • Якщо ж воно буде з нечистих чотириногих, то нехай він відшкодує його за його вартістю, додасть до того п’яту частину, і воно залишиться його. А якщо ж він не викупить його, то нехай воно буде продане за його вартістю.
  • Коли ж скотина нечиста, так мусить викупити її по цїнуванню твому, наддавши до неї пятину; як же не викупить, так продасться вона по цїнуванню твому.
  • Але ніщо, що буде закляте, що людина посвятить Господу із закляттям — із усього, що їй належить, від людини до худоби, чи з поля її посілості, — не може продаватися і не може викуплятися. Усе, що закляте, буде святим святих для Господа.
  • Тільки все обречене, що хто присьвятив Господеві, усе, що його, чи людина, чи скотина, чи поле його власностї, неможна продавати нї викуплювати; все що обречене, пресьвяте Господеві.
  • І ніхто, хто з людей буде посвячений із закляттям, не може бути викуплений, але нехай буде неодмінно вбитий [3].
  • Усе присьвячене, що буде присьвячене від людей, не можна викупити; заколене мусить бути.
  • Кожна десята частина з землі, з насіння землі та плоду дерев, належатиме Господу. Це святе для Господа.
  • І всяка десятина на землї, від насїння землї, від плодів з дерева, буде Господеві; сьвяте Господеві.
  • Якщо ж якийсь чоловік буде викупляти [4] свою десятину, то нехай додасть до того п’яту частину, і вона буде його.
  • Коли ж хто схоче викупити яку десятину свою, так пятину її мусить ще додати до неї.
  • І кожна десята частина з великої та дрібної худоби, кожне, що при перерахунку пройде під палицею під десятим числом, буде святим для Господа.
  • А всяка десятина з буйної і дрібної скотини, з усього, що проходить під палцею пастуха, десята скотина буде сьвятим Господеві;
  • Не замінюй гарне поганим. Якщо ж ти таки заміниш [5] його, то і його заміна стане святою і не зможе бути викупленою.
  • Нехай не розбирають, чи годиться чи не годиться, і нехай не переміняють її; коли ж таки перемінять, так і вона сама й та, що нею замінено, стане сьвятим Господеві; не можна її викупити.
  • Це заповіді, які Господь заповів Мойсеєві для ізраїльських синів на горі Синай.
  • Се заповідї, що заповідав їх Господь Мойсейові про синів Ізрайлевих на Синай горі.

  • ← (Левит 26) | (Числа 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025