Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
А ось закон про барана [жертви] за переступ. Це є святе святих.
Вот закон о жертве повинности: это великая святыня;
Барана [жертви за] переступ мають зарізати на місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом, і нехай священик виллє його кров довкола до підніжжя жертовника.
жертву повинности должно заколать на том месте, где заколается всесожжение, и кровью её кропить на жертвенник со всех сторон;
Відтак нехай він принесе з нього весь його жир і задню частину, весь жир, який покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
приносящий должен представить из неё весь тук, курдюк и тук, покрывающий внутренности,
обидві нирки й жир, що на них, над стегнами, і сальник, що над печінкою, — нехай відділить їх разом із нирками.
и обе почки, и тук, который на них, который на стёгнах, и сальник, который на печени; с почками пусть он отделит сие;
І нехай священик принесе їх на жертовник як [вогняне] приношення Господу. Це є [жертва] за переступ.
и сожжёт сие священник на жертвеннике в жертву Господу: это жертва повинности.
Споживати його може будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Його мають спожити на святому місці. Це є святе святих.
Весь мужеский пол священнического рода может есть её; на святом месте должно есть её: это великая святыня.
Як [жертва] за гріх — так і [жертва за] переступ, — закон для них один: вона буде священикові, який звершуватиме нею викуплення.
Как о жертве за грех, так и о жертве повинности закон один: она принадлежит священнику, который очищает посредством её.
І коли священик приносить всепалення від якогось чоловіка, то шкура жертви всепалення, яку він приносить, також буде йому.
И когда священник приносит чью-нибудь жертву всесожжения, кожа от жертвы всесожжения, которое он приносит, принадлежит священнику;
І кожна [хлібна] жертва, яка буде приготована в печі, і кожна, яка буде приготована на вогнищі або на сковороді, також буде священикові, який її приносить.
и всякое приношение хлебное, которое печёно в печи, и всякое приготовленное в горшке или на сковороде, принадлежит священнику, приносящему его;
А кожна [хлібна] жертва, приготована на олії чи не приготована, буде всім Аароновим синам, кожному порівну.
и всякое приношение хлебное, смешанное с елеем и сухое, принадлежит всем сынам Аароновым, как одному, так и другому.
Ось закон про жертву спасіння, яку будуть приносити Господу.
Вот закон о жертве мирной, которую приносят Господу:
Якщо хтось приноситиме її на похвалу, то нехай з жертвою хвали принесе хліби з питльованого борошна, приготовані на олії, чи прісні коржі, змащені олією, чи питльоване борошно, замішене на олії.
если кто в благодарность приносит её, то при жертве благодарности он должен принести пресные хлебы, смешанные с елеем, и пресные лепёшки, помазанные елеем, и пшеничную муку, напитанную елеем, хлебы, смешанные с елеем;
Ці свої дари з жертвою хвали за спасіння нехай він приносить разом із заквашеними хлібами.
кроме лепёшек пусть он приносит в приношение своё квасный хлеб, при мирной жертве благодарной;
І нехай принесе якусь частину з усіх своїх дарів у [жертву] відділення Господу: це буде священикові, який виливає на жертовник кров [жертви] спасіння.
одно что-нибудь из всего приношения своего пусть принесёт он в возношение Господу: это принадлежит священнику, кропящему кровью мирной жертвы;
А м’ясо жертви хвали за спасіння буде йому. Нехай воно буде спожите в той же день, в який буде принесене, нехай не залишають нічого з нього до ранку.
мясо мирной жертвы благодарности должно съесть в день приношения её, не должно оставлять от него до утра.
А якщо він жертвуватиме свій дар як обітну або як добровільну [жертву], то нехай воно споживається того дня, коли він принесе свою жертву, і наступного.
Если же кто приносит жертву по обету или от усердия, то жертву его должно есть в день приношения, и на другой день оставшееся от неё есть можно,
А те, що залишиться з м’яса жертви аж до третього дня, нехай буде спалене у вогні.
а оставшееся от жертвенного мяса к третьему дню должно сжечь на огне;
Якщо ж він таки з’їсть [1]щось із м’яса на третій день, то воно не буде прийняте від нього — від того, хто його приносить — і не буде йому зараховане. Це — осквернення. І душа, яка з’їсть щось із нього, — візьме на себе гріх.
если же будут есть мясо мирной жертвы на третий день, то она не будет благоприятна; кто её принесёт, тому ни во что не вменится: это осквернение, и кто будет есть её, тот понесёт на себе грех;
М’ясо, яке доторкнеться до будь-чого нечистого, не може споживатися, воно має бути спалене у вогні. Не осквернене м’ясо може їсти кожен, хто чистий.
мяса сего, если оно прикоснётся к чему-либо нечистому, не должно есть, но должно сжечь его на огне; а мясо чистое может есть всякий чистый;
Душа ж, яка споживе м’яса жертви спасіння, яке є Господнім, тим часом як її нечистота — на ній, — та душа пропаде зі свого народу.
если же какая душа, имея на себе нечистоту, будет есть мясо мирной жертвы Господней, то истребится душа та из народа своего;
Якщо якась душа доторкнеться до будь-якої нечистої речі чи то з нечистоти людини, чи то нечистих чотириногих, чи то будь-якої нечистої гидоти, і споживе м’яса жертви спасіння, яке є Господнім, то та душа пропаде зі свого народу.
и если какая душа, прикоснувшись к чему-нибудь нечистому, к нечистоте человеческой, или к нечистому скоту, или какому-нибудь нечистому гаду, будет есть мясо мирной жертвы Господней, то истребится душа та из народа своего.
Промов до ізраїльських синів, кажучи: Не споживайте жодного жиру ні з великої худоби, ні з овець чи кіз.
скажи сынам Израилевым: никакого тука ни из вола, ни из овцы, ни из козла не ешьте.
Жир із мертвечини та зі здобичі хижака може використовуватися для будь-якої справи, та в їжу хай не вживається.
Тук из мёртвого и тук из растерзанного зверем можно употреблять на всякое дело; а есть не ешьте его;
Кожний, хто споживе жир із тварин, з яких принесе [вогняне] приношення Господу, — та душа пропаде зі свого народу.
ибо, кто будет есть тук из скота, который приносится в жертву Господу, истребится душа та из народа своего;
Не споживайте жодної крові в усіх ваших поселеннях ні з птахів, ні з тварин.
и никакой крови не ешьте во всех жилищах ваших ни из птиц, ни из скота;
Кожна душа, яка споживе кров, — та душа пропаде зі свого народу.
а кто будет есть какую-нибудь кровь, истребится душа та из народа своего.
Промовиш до ізраїльських синів, кажучи: Хто приносить Господу жертву спасіння, нехай принесе з цієї жертви спасіння свій дар Господу.
скажи сынам Израилевым: кто представляет мирную жертву свою Господу, тот из мирной жертвы часть должен принести в приношение Господу;
Нехай його власні руки принесуть як [вогняні] приношення Господу жир, що на грудинці, і сальник печінки; нехай принесе їх, щоб покласти як дар перед Господом.
своими руками должен он принести в жертву Господу: тук с грудью должен он принести, потрясая грудь пред лицом Господним;
Священик принесе жир на жертовник, а грудинка буде Ааронові та його синам.
тук сожжёт священник на жертвеннике, а грудь принадлежит Аарону и сынам его;
А як [жертву] відділення з ваших жертв спасіння віддасте священикові праву лопатку.
и правое плечо, как возношение, из мирных жертв ваших отдавайте священнику:
Хто з Ааронових синів приноситиме кров [жертви] спасіння та жир, — тому буде як частка права лопатка,
кто из сынов Аароновых приносит кровь из мирной жертвы и тук, тому и правое плечо на долю;
оскільки Я взяв в ізраїльських синів, із ваших жертв спасіння, грудинку [жертви] покладання та лопатку [жертви] відділення й віддав їх священикові Ааронові та його синам як вічну, встановлену законом частку від ізраїльських синів.
ибо Я беру от сынов Израилевых из мирных жертв их грудь потрясания и плечо возношения, и отдаю их Аарону священнику и сынам его в вечный участок от сынов Израилевых.
Це — помазання Аарона та помазання його синів, частка з Господніх [вогняних] приношень, виділена їм у день, коли їх було приведено здійснювати священицьке служіння Господу,
Вот участок Аарону и участок сынам его из жертв Господних со дня, когда они предстанут пред Господа для священнодействия,
як Господь звелів того дня, коли помазав їх, віддати їм від ізраїльських синів. Це — вічний закон для їхніх поколінь.
который повелел Господь давать им со дня помазания их от сынов Израилевых. Это вечное постановление в роды их.
Такий закон про всепалення, про [хлібну] жертву, про [жертву] за гріх, про [жертву за] переступ, про посвячення і про жертву спасіння,
Вот закон о всесожжении, о приношении хлебном, о жертве за грех, о жертве повинности, о жертве посвящения и о жертве мирной,