Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І до Йони вдруге було Господнє слово, яке промовляло:
И было к Ионе слово Господне во второй раз:
Устань, піди у велике місто Ніневію та сповісти в ньому за ранішньою проповіддю, яку Я тобі сказав.
— Собирайся, ступай в великий город Ниневию и возвести там то, что Я тебе говорю.
І Йона встав, і пішов до Ніневії, — як і сказав Господь. А Ніневія була великим містом для Бога, якихось трьох днів ходи дороги.
Иона послушался Господнего слова и, собравшись, пошел в Ниневию. Ниневия была огромным городом — обойти ее можно было только за три дня.
І Йона почав підходити до міста, як хода одного дня, і проповідував, кажучи: Ще три дні, і Ніневія буде зруйнована!
И Иона начал ходить по городу, проходя столько, сколько можно пройти за день, и стал возвещать: «Еще сорок дней и Ниневия будет разрушена!».
Мужі Ніневії повірили Богові та проголосили піст, і одягнули мішковину — від їхнього малого аж до їхнього великого.
Ниневитяне поверили Богу и объявили пост, и все — от большого до малого — оделись в рубище.
І слово наблизилося до царя Ніневії, і він устав зі свого престолу, зняв із себе свій одяг, одягнувся в мішковину і сів на попелі.
Когда эта весть дошла до царя Ниневии, он встал со своего престола, снял свои царские одежды, надел рубище и сел в пепел.
І проповідувалось, і сказано від царя в Ніневії і від його вельмож, кажучи: Люди, худоба, воли і вівці хай нічого не їдять, не пасуться і не п’ють води!
Он велел объявить в Ниневии:
«Указ царя и его приближенных:
Пусть ни люди, ни скот — ни крупный, ни мелкий — не принимают пищи, не ходят на пастбища и не пьют воды.
«Указ царя и его приближенных:
Пусть ни люди, ни скот — ни крупный, ни мелкий — не принимают пищи, не ходят на пастбища и не пьют воды.
Люди і худоба вдягнулися в мішковину і ревно заголосили до Бога. І відвернулися кожний від своєї поганої дороги та від неправедності, що в їхніх руках, кажучи:
Пусть и людей, и скот оденут в рубища. Пусть каждый изо всех сил призывает Бога. Пусть они оставят свои злые пути и жестокость.
Хто знає, чи не розкається Бог? І Він відвернеться від гніву Свого обурення, і не будемо винищені!
Кто знает, может быть, Бог еще сжалится над нами и передумает, сменит Свой пылающий гнев на милость, и мы не погибнем».