Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Аввакума 2) | (Софонії 1) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Молитва пророка Аввакума з піснею.
  • Молитва Авакума пророка. На жалобний тон.
  • Господи, я почув чутку про Тебе, і я злякався, я пізнав Твої діла, і я жахнувся. Посеред двох тварин будеш пізнаний, коли наблизяться роки, будеш пізнаний, коли прийде час, покажешся, коли затривожиться моя душа в гніві, згадаєш милосердя.
  • О Господи! Почув я вість про тебе. О Господи! Злякавсь я твого діла. За наших часів оживи його, за наших часів дай його знати! У гніві згадай про милосердя!
  • Бог прийде з Темана, і Святий — з гори лісистої тіні.
    (Музична пауза). Небо покрила Його чеснота, і земля, сповнена Його хвали.
  • Бог від Теману прибуває, Святий — від Паран-гори. Його велич небо окриває, і земля повна його слави.
  • І Його ясність буде як світло, роги [1] в Його руках, і Він поставив сильну любов Своєї сили.
  • Сяйво його, немов світло денне, з рук у нього блискає проміння; там — сховок його сили!
  • Перед Його обличчям піде слово, і вийде, Його ноги у взутті.
  • Перед ним іде зараза, а поза ним виходить трясця.
  • Він став, і затряслася земля. Він поглянув, і народи розтанули. І гори були розбиті силою, розтанули вічні пагорби
  • Встає він — і трясе землею; глядить він — і дрижать народи. Гори вічні розвалюються, і хиляться горби відвічні — його дороги споконвічні.
  • Його вічною ходою. Через труди я побачив. Поселення ефіопів. Злякаються і шатра землі Мадіяма.
  • Я бачив, як кушанські шатра посумніли, намети Мідіян-краю затремтіли.
  • Не на ріки розгніваєшся, Господи, хіба на ріках Твій гнів чи на море Твій порив? Адже Ти сядеш на Своїх коней, і Твоя їзда верхи — спасіння.
  • Хіба на ріки, Господи, палає гнів твій? Хіба на ріки, на море — твоє обурення, що ти сідаєш на коней твоїх верхи, на твої переможні колісниці?
  • Натягаючи, натягнеш Свій лук над скіпетрами, — говорить Господь.
    (Музична пауза). Земля річок буде розірвана.
  • Ти добуваєш лук твій, ти насичуєш стрілами його тятиву. Ти розриваєш землю ручаями.
  • Тебе побачать і терпітимуть муки народи, Ти розсіваєш біг води. Безодня видала свій голос, висота — свої появи.
  • Гори, побачивши тебе, трясуться; навала вод проходить, безодня стогне вголос, здіймає руки свої вгору.
  • Сонце піднялося, і місяць став на своєму місці. Твої стріли підуть як світло, як світло поблискування Твоєї зброї.
  • Сонце і місяць спинились у своїм житлі; при світлі стріл твоїх вони тікають, при сяйві блискавиці твого списа.
  • Погрозою зменшиш землю і страхом зведеш народи.
  • Ти в гніві по землі ступаєш, в обуренні народи топчеш.
  • Ти вийшов на спасіння Твого народу, щоб спасти Твоїх помазаників. Ти кинув смерть на голови беззаконних, Ти підняв кайдани на їхні шиї.
    (Музична пауза).
  • Ти вирушив народ твій рятувати, помазаника твого спасати. Ти розбив дім нечестивця, ти оголив його підвалини до скелі.
  • Ти в жаху відрубав голови сильних, вони в ньому захитаються. Вони відкриють свої вуздечки, вони, як бідний, що потай їсть.
  • Ти прошив списами голову його вояків, що кинулися бурею, щоб нас розігнати, щоб з радістю пожерти бідолаху в тайнім місці.
  • І Ти навів на море Твоїх коней, що колотять велику воду.
  • Твоїми кіньми топчеш море, — шумовиння вод великих.
  • Я спостерігав, і моє нутро злякалося голосу молитви моїх губ, і тремтіння ввійшло в мої кості, а піді мною затривожився мій стан. Я спочину в дні скорботи, щоб піти до народу мого поселення.
  • Почув я це, і затремтіло моє нутро; на вість про це уста в мене задрижали. Біль проймає мої кості, і ступні мої підо мною захитались. Я жду спокійно на день нещастя, щоб упало на народ, який на нас нападає.
  • Тому що смоківниця не принесе плоду, і не буде врожаю у винограднику; введе в оману витвір оливкового дерева, і рівнини не зродять їжі; не стало овець через брак поживи й не буде волів при яслах,
  • Та хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, —
  • а я веселитимуся в Господі, радітиму в Бозі, моєму Спасителеві.
  • я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі.
  • Господь Бог — моя сила, і Він поставить мої ноги на завершення [2]. На високе Він мене підняв, щоб я переміг Його піснею.
  • Господь — мій Владика, він моя сила. Він робить мої ноги, немов у сарни, і на верховини він виведе мене. Провідникові хору. На струнних приладах.

  • ← (Аввакума 2) | (Софонії 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025