Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Зберіться і зв’яжіться, не напоумлений народе,
Дослїдждуйте ж себе вважно, вивідуйте себе, народе бутний,
раніше, ніж вам стати, наче цвіт, що відійшов, доки прийде на вас Господній гнів, доки найде на вас день Господнього гніву!
Докіль не настигло ще те, що призначено, — час бо пролїтає, мов полова — докіль іще не прийшов на вас палаючий гнїв Господень, не наспів на вас день досади Господньої.
Шукайте Господа, усі покірні землі! Робіть суд, шукайте праведність і дайте відповідь на них, щоб ви були покриті в день Господнього гніву.
Шукайте Господа, всї ви покірні в землї, що певните закони його; шукайте справедливостї, шукайте смирностї; може хоч ви оцїлїєте в день гнїву Господнього.
Тому що Ґаза буде розграбована і Аскалон на знищення, і Азот буде викинений у полудень, і Аккарон буде викоренений.
Ось бо, й Газа обезлюдїє, й Аскалон опустїє, ополуднї з Азоту всїх повиганяють, а Екрон буде викоренений.
Горе вам, що живете на узбережжі моря, приходьки критійців. Господнє слово проти вас, Ханаан — земля чужинців, і вигублю вас з поселення.
Горе поморянам, — народові Крити! Проти вас слово Господнє, Кананеї, — земле Филистійська! витрачу тебе що до одного осадника, —
І Крит буде пасовиськом пастухів і для отари овець,
І обернеться поморрє в кошару на вівцї, в загін на товар.
і морське узбережжя буде для тих, що залишилися з дому Юди. На них пастимуться в домах Аскалона, ввечері спочинуть перед обличчям синів Юди, бо їх відвідав їхній Господь Бог і повернув їхніх полонених.
І допадеться та країна Юдиним останкам, і будуть вони там пасти, а настане вечір, у будинках Аскалонських одпочивати; бо Господь Бог навідається до них і заверне з неволї.
Я почув про глузування Моава і жорстокі вчинки синів Аммона, якими вони зневажали Мій народ і величалися на Моїх горах.
О, я чув наругу Моаба і насьміхи синів Аммонових, як вони з люду мого глузували та пишались у його займанщинї.
Через це живу Я, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — тому що Моав буде як Содом, і сини Аммона — як Ґоморра, і Дамаск буде покинений, як копиця на току, і знищений навіки. І ті, що залишилися з Мого народу, їх розірвуть, і решта Мого народу їх успадкує.
Тим же то, так певно, як я живу, говорить Господь сил небесних, Бог Ізраїля: Моаб буде, як Содома, а сини Аммонові — як Гоморра; будуть місцем кропиви, солоним проваллєм, — пустинею на віки; останок мого люду займе їх, як здобич, і ті, що вцїлїють, заберуть їх собі в наслїддє.
Це їм замість їхньої гордості, тому що дорікали і звеличилися над Господом Вседержителем.
Се буде їм за їх гордощі, за те, що вони пишались та глузували з народу Господа сил небесних.
Господь з’явиться над ними і вигубить усіх богів народів землі, і Йому поклониться кожний зі свого місця, усі острови народів.
О, страшним стане їм Господь; він повигублює всї боги на землї, й йому будуть покланятись — кожний в свому краю — й усї острови далекі.
І Він простягне Свою руку на північ, і знищить ассирійця, і перетворить Ніневію на безводну руїну, як пустелю.
І простягне він руку свою на північ, і затратить Ассура, та й Ниневію оберне в розвалища, в степ сухий, як пустиня,
І посеред неї пастимуться стада і всі звірі землі, хамелеони і їжаки поселяться на її стелях, і звірі закричать у їхніх ровах, ворони в їхніх брамах, тому що, наче кедр її висота.
І будуть посеред неї спочивати стада та всяка животина; пеликан та їжак будуть по різьбових окрасах ночувати; голоси їх будуть із вікон роздаватись, а опустїннє видне буде й на одвірках, бо не стане на них кедрових окладин.
Це зневажливе місто, що живе в надії, котре промовляє у своєму серці: Я є, і немає більше зі мною! Як воно стало на знищення, пасовиськом звірів. Кожний, хто проходить через нього, засичить і помахає своїми руками.
От, яким стане той город веселий, що жив собі безпеч, що то мовляв у серцї свому: Ось, я! нема понад мене! О, що ж із нього зробилось! — розвалища, леговища зьвірям! Хто нї проходити ме попри його, — засвище та й махне рукою.