Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New American Standard Bible
І народ почав нарікати перед Господом на злі обставини. І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, і розгорівся між ними Господній вогонь і поглинув якусь частину табору.
The People Complain
Now the people became like those who complain of adversity in the hearing of the LORD; and when the LORD heard it, His anger was kindled, and the fire of the LORD burned among them and consumed some of the outskirts of the camp.
Now the people became like those who complain of adversity in the hearing of the LORD; and when the LORD heard it, His anger was kindled, and the fire of the LORD burned among them and consumed some of the outskirts of the camp.
Тож народ заволав до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і вогонь ущух.
The people therefore cried out to Moses, and Moses prayed to the LORD and the fire died out.
І названо те місце Загорання, бо між ними розгорівся Господній вогонь.
So the name of that place was called Taberah, because the fire of the LORD burned among them.
Натовп різношерстих людей, які були між ними, сповнилися сильною пожадливістю і, сівши, вони заплакали, а разом з ними — і ізраїльські сини, та й сказали: Хто нас нагодує м’ясом?
The rabble who were among them had greedy desires; and also the sons of Israel wept again and said, “Who will give us meat to eat?
Ми згадуємо рибу, яку їли даром в Єгипті, огірки, дині, порей, цибулю і часник.
“We remember the fish which we used to eat free in Egypt, the cucumbers and the melons and the leeks and the onions and the garlic,
Тепер же наша душа зів’яла; нічого немає перед нашими очима — лише одна манна.
but now our appetite is gone. There is nothing at all to look at except this manna.”
А манна — мов насіння коріандру, а на вигляд, як гірський кришталь.
Now the manna was like coriander seed, and its appearance like that of bdellium.
А народ ходив і збирав; і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, і варили її в горщику, і робили з неї коржики, і був смак її — наче смак коржів, приготованих на олії.
The people would go about and gather it and grind it between two millstones or beat it in the mortar, and boil it in the pot and make cakes with it; and its taste was as the taste of cakes baked with oil.
Тож коли на табір вночі спадала роса, тоді випадала з нею і манна.
When the dew fell on the camp at night, the manna would fall with it.
І Мойсей почув, як вони плакали у своїх групах — кожний біля своїх дверей. Господь запалав гнівом, і в очах Мойсея це було злом.
The Complaint of Moses
Now Moses heard the people weeping throughout their families, each man at the doorway of his tent; and the anger of the LORD was kindled greatly, and Moses was displeased.
І Мойсей промовив до Господа: Навіщо Ти вчинив таке зло Своєму слузі, і чому я не знайшов милості у Твоїх очах, що Ти поклав нападки цього народу на мене?
So Moses said to the LORD, “Why have You been so hard on Your servant? And why have I not found favor in Your sight, that You have laid the burden of all this people on me?
Хіба я зачав у лоні весь цей народ, чи я їх породив, що Ти мені кажеш: Візьми їх на своє лоно, як годувальниця бере грудну дитину, щоб привести в край, котрий Я пообіцяв у клятві їхнім батькам?
“Was it I who conceived all this people? Was it I who brought them forth, that You should say to me, ‘Carry them in your bosom as a nurse carries a nursing infant, to the land which You swore to their fathers’?
Звідки в мене м’ясо, щоб дати всьому цьому народові? Адже вони плачуть переді мною, кажучи: Дай нам м’яса, щоб ми наїлися!
“Where am I to get meat to give to all this people? For they weep before me, saying, ‘Give us meat that we may eat!’
Я сам не в змозі носити цей народ, бо дуже тяжкою для мене є ця справа.
“I alone am not able to carry all this people, because it is too burdensome for me.
Якщо ж Ти таким чином поступаєш зі мною, то вбий [1] мене, якщо я знайшов милість у Твоїх очах, щоб мені не бачити мого страждання.
“So if You are going to deal thus with me, please kill me at once, if I have found favor in Your sight, and do not let me see my wretchedness.”
І тоді Господь сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з ізраїльських старійшин, яких сам знаєш, що вони — старійшини народу та їхні книжники, і приведи їх до намету свідчення — хай стануть там з тобою.
Seventy Elders to Assist
The LORD therefore said to Moses, “Gather for Me seventy men from the elders of Israel, whom you know to be the elders of the people and their officers and bring them to the tent of meeting, and let them take their stand there with you.
Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, який на тобі, і покладу на них, і допомагатимуть тобі з нападками народу, і ти не нестимеш їх сам.
“Then I will come down and speak with you there, and I will take of the Spirit who is upon you, and will put Him upon them; and they shall bear the burden of the people with you, so that you will not bear it all alone.
А народові скажеш: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом, кажучи: Хто нас нагодує м’ясом? Адже в Єгипті нам було добре! Тож Господь дасть вам їсти м’ясо, і їстимете м’ясо.
“Say to the people, ‘Consecrate yourselves for tomorrow, and you shall eat meat; for you have wept in the ears of the LORD, saying, “Oh that someone would give us meat to eat! For we were well-off in Egypt.” Therefore the LORD will give you meat and you shall eat.
Не один день будете їсти, і не два, ні п’ять днів, ні десять днів, ні двадцять днів.
‘You shall eat, not one day, nor two days, nor five days, nor ten days, nor twenty days,
Упродовж місяця будете їсти, поки не вийде з ваших ніздрів і не стане остогидлим для вас, бо ви не послухалися Господа, Який є між вами, а плакали перед Ним, кажучи: Навіщо нам було виходити з Єгипту?
but a whole month, until it comes out of your nostrils and becomes loathsome to you; because you have rejected the LORD who is among you and have wept before Him, saying, “Why did we ever leave Egypt?”’”
А Мойсей відказав: Того народу, між яким є і я, — шістсот тисяч піших! А Ти сказав: Дам їм м’яса, і їстимуть упродовж місяця!
But Moses said, “The people, among whom I am, are 600,000 on foot; yet You have said, ‘I will give them meat, so that they may eat for a whole month.’
Хіба що вони поріжуть овець і волів, щоб їм вистачило? Чи вся морська риба буде зібрана для них, щоби було їм достатньо?
“Should flocks and herds be slaughtered for them, to be sufficient for them? Or should all the fish of the sea be gathered together for them, to be sufficient for them?”
Та Господь сказав Мойсеєві: Хіба Господня рука не спроможна на це? Зараз же побачиш, чи захопить зненацька тебе Моє слово, чи ні!
The LORD said to Moses, “Is the LORD’S power limited? Now you shall see whether My word will come true for you or not.”
Мойсей вийшов і переказав народові Господні слова, і зібрав сімдесятьох чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету.
So Moses went out and told the people the words of the LORD. Also, he gathered seventy men of the elders of the people, and stationed them around the tent.
А Господь зійшов у хмарі, і заговорив до нього. І взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Як тільки спочив на них Дух, то вони деякий час пророкували, та згодом перестали.
Then the LORD came down in the cloud and spoke to him; and He took of the Spirit who was upon him and placed Him upon the seventy elders. And when the Spirit rested upon them, they prophesied. But they did not do it again.
Та в таборі залишилося двоє чоловіків; ім’я одного — Елдад, ім’я другого — Модад; і на них спочив Дух, а вони були з тих, які були записані, та не пішли до намету, тож вони пророкували в таборі.
But two men had remained in the camp; the name of one was Eldad and the name of the other Medad. And the Spirit rested upon them (now they were among those who had been registered, but had not gone out to the tent), and they prophesied in the camp.
І прибіг юнак, і сповістив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Модад пророкують у таборі!
So a young man ran and told Moses and said, “Eldad and Medad are prophesying in the camp.”
У відповідь Ісус, син Навина, — вибраний, який допомагав Мойсеєві, — сказав: Володарю Мойсею, заборони їм!
Then Joshua the son of Nun, the attendant of Moses from his youth, said, “Moses, my lord, restrain them.”
Та Мойсей йому відповів: Хіба не ревнуєш ти через мене? Хай же стане весь Господній народ пророками, коли Господь дасть йому Свого Духа!
But Moses said to him, “Are you jealous for my sake? Would that all the LORD’S people were prophets, that the LORD would put His Spirit upon them!”
І Мойсей пішов до табору з ізраїльськими старійшинами.
Then Moses returned to the camp, both he and the elders of Israel.
А від Господа вийшов вітер і навів перепелів з моря, і кинув на табір та довкола табору — на день ходи звідси і на день ходи звідти — на якихось два лікті від землі.
The Quail and the Plague
Now there went forth a wind from the LORD and it brought quail from the sea, and let them fall beside the camp, about a day’s journey on this side and a day’s journey on the other side, all around the camp and about two cubits deep on the surface of the ground.
І встав увесь народ і весь день, усю ніч і весь наступний день збирав перепелів; хто мало назбирав — якихось десять мірок. І всі в’ялили їх собі на сушилках довкола табору.
The people spent all day and all night and all the next day, and gathered the quail (he who gathered least gathered ten homers) and they spread them out for themselves all around the camp.
Ще м’ясо було на їхніх зубах, не бувши пожованим, як Господь запалав гнівом на народ, і уразив Господь народ великою пошестю.
While the meat was still between their teeth, before it was chewed, the anger of the LORD was kindled against the people, and the LORD struck the people with a very severe plague.
І названо те місце Гробницями жадоби, бо там поховали ненаситних людей.
So the name of that place was called Kibroth-hattaavah, because there they buried the people who had been greedy.